"28" лютого 2012 р.Справа № 35/17-5095-2011
за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ"
до відповідача Управління дорожнього господарства Одеської міської ради
про стягнення 804230,09грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №30163/686-13 від 28.11.11р.;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерного товариства "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 804230,09грн., а саме: основний борг у розмірі 587593,30грн., індекс інфляції у розмірі 164562,12грн., 3%річних у розмірі 52110,67грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.11р. порушено провадження у справі №35/17-5095-2011.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.12р. строк вирішення спору по справі №35/17-5095-2011 було продовжено до 06.03.12р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
26.05.2008р. між Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ" (Виконавець), яке перейменовано, відповідно до вимог Закону України ”Про акціонерні товариства” у Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ", було укладено договір №3-1(з додатковими угодами), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Виконавець зобов'язується за плату виконати розробку проектно-кошторисної документації з реконструкції Іванівського шляхопроводу в м. Одеса(проект робоча документація), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену Виконавцем документацію.(п.1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору договірна ціна проектних робіт визначається протоколом погодження про договірну ціну на виконання проектних робіт(додаток №1 до цього договору) який є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.1. договору встановлено, що вартість робіт щодо розробки документації Виконавцем становить: 1199520грн.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що оплата виконаних робіт щодо розробки документації Виконавцем здійснюється Замовником поетапно протягом десяти банківських днів після завершення робіт та з дня підписання сторонами акта здачі-приймання робіт.
На виконання умов договору, на підставі технічного завдання, затвердженого Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради, позивачем виконано розробку проектно-кошторисної документації з реконструкції Іванівського шляхопроводу в м. Одеса(проект робоча документація) на загальну суму 1199520грн.
Відповідно до календарного плану (додаток 2 до договору) роботи виконувалися в сім етапів.
Роботи за першим, другим, третім етапами (по стадії "Проект") були виконані позивачем і передані, а Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради прийняті за актами: №1-3-63 від 27.08.08р. на загальну суму 240000грн.; №2-3-68 від 27.08.08р. на загальну суму 168000грн.; №3-3-69 від 27.08.08р. на загальну суму 66000грн.
Роботи прийняті за актами №1-3-63 від 27.08.08р., №2-3-68 від 27.08.08р. та №3-3-69 від 27.08.08р., відповідачем були оплачені в повному обсязі в сумі 474000грн. 29.08.2008р., що підтверджується банківською випискою.
Роботи за четвертим, п'ятим, шостим, сьомим етапами (по стадії „Робоча документація”) були виконані і передані Управлінню дорожнього господарства Одеської міської ради, та прийняті останнім за актом №4-3-86 від 17.12.2008р. на загальну суму 425520грн.
В порушення умов зазначеного договору відповідач, не оплатив у встановлений договором строк роботи, які були прийняті за актом №4-3-86 від 17.12.2008р., у зв'язку з чим, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №30163/439-10 від 09.08.10р. про погашення суми боргу, яка відповідачем була отримана 25.08.2010р., а також 03.12.2010р. відповідачу була направлена претензія №30163/639-01 від 03.12.10р.
Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді, але відповідачем 27.05.11р. частково була здійснена оплата робіт, прийнятих ним за актом №4-3-86 від 17.12.2008р., в сумі 137926,70грн., що підтверджується випискою банку за 27.05.2011р., неоплаченими залишились роботи у розмірі 587593,30грн
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 804230,09грн., а саме: основний борг у розмірі 587593,30грн., індекс інфляції у розмірі 164562,12грн., 3%річних у розмірі 52110,67грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших право чинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем умов договору комісії №3-1 від 26.05.2008р., а саме непроведення Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради у повному обсязі оплати у встановлений договором строк за роботи, які були прийняті за актом №4-3-86 від 17.12.2008р., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 587593,30грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 52110,67грн., індексу інфляції у сумі 164562,12грн. за період з 01.01.2009р. по 15.12.11р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 587593,30грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 52110,67грн., індексу інфляції в сумі 164562,12грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ" до відповідача Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 804230,09грн., а саме: основного боргу у розмірі 587593,30грн., індексу інфляції у розмірі 164562,12грн., 3%річних у розмірі 52110,67грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 16084,60грн.
Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 45; фактичне місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22, код ЄДРПОУ 26506412) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВМЕТРОПРОЕКТ" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 29Б, код ЄДРПОУ 01388466) основний борг у розмірі 587593(п'ятсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто три)грн.30коп., індекс інфляції у розмірі 164562(сто шістдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві)грн.12коп., 3%річних у розмірі 52110(п'ятдесят дві тисячі сто десять)грн.67коп., витрати по сплаті судового збору на сумі 16084(шістнадцять тисяч вісімдесят чотири)грн.60коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 05.03.2012р.