Справа № 2-а-97\12
22 лютого 2012 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Бобровник О. В.
при секретарі: Мирошніченко М. О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві - про стягнення недоплаченої суми разової щорічної допомоги,-
В жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом і просила визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови та виплатити їй щорічної разової допомоги до 5 травня та зобов'язати їх вчинити дії по нарахуванню та виплаті їй щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних розмірів мінімальної пенсії за віком за 2011 рік, посилаючись на те, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій в Афганістані. У відповідності зі ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року за № 1788-ХІІ після досягнення 50-річного віку їй з 15 грудня 2004 року була призначена пенсія довічно, як військовослужбовцю рядового/сержантського складу. 04 травня 2011 року під час отримання пенсії вона дізналась, що їй була нарахована пенсія за попередній місяць у розмірі 2645,50 гривень та додатково приєднана до пенсії разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень, як учаснику бойових дій. Вважає, що разова грошова допомога до 5 травня виплачена у заниженому розмірі, тому просить задовольнити позов.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направивши до суду замість себе представника, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі.
Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 06 липня 1996 року, позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій (а. с. 11).
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Разова щорічна допомоги до 5 травня у 2011 році була нарахована позивачу на підставі постанови КМУ №341 від 04.04.2011 року»Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань».
Таким чином, у період, коли діяли два однопредметні нормативно-правові акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги до 5 травня, ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві було необґрунтовано застосовано той акт, який має нижчу юридичну силу, а саме Постанову КМУ №341 від 04.04.2011 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що дії ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві щодо позивача є протиправними.
Встановлено, що фактична виплата грошової допомоги до 5 травня здійснюється Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відповідно до списків, які складає ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві. Встановлювати та змінювати розміри таких виплат центр не має права.
Таким чином, вважати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного Управління праці та соціального захисту населення, відсутні правові підстави.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного вище, суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, наданих до суду, так як вони суперечать закону та загальним принципам теорії держави та права.
Постанови КМУ є підзаконними нормативними актами та забезпечують виконання законів шляхом їх конкретизованого нормативного регулювання. Вони приймаються на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.
Виходячи з цього, а також того, що постанова КМУ №341 від 04.04.2011 року»Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань» суперечить ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»суд вважає, що права позивача з боку ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві при нарахуванні щорічної разової допомоги до 5 травня допомоги були порушені, а тому підлягають захисту судом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з того, що Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві не довели правомірності своїх дій щодо позивача, його вимоги є обґрунтованими.
Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві - про стягнення недоплаченої суми разової щорічної допомоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, що виплачується відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням виплаченої раніше суми.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, що виплачується відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням виплаченої раніше суми.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: