15.03.2012 Справа № 2-а-184/12
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 2-а-184/12
06 березня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді - Яценко Н.О.
при секретарі - Макаровій С.П.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, інспектора ОДР ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області Кривко Дмитра Богдановича про визнання протиправною та скасування постанови , -
В січні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить скасувати постанову серії АТ1 № 022626 від 24.12.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
В обґрунтування позову вказує, що 24.12.2011 року інспектором ОДР ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківський області лейтенантом міліції Кривко Дмитром Богдановичем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..
З даною постановою позивач не погоджується посилаючись на слідуючи обставини. 24.12.2011 року о 04 год. 35 хв. позивач рухався на автомобілі марки «Міцубіші»д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, по автодорозі Тернопіль - Івано-Франківськ в напрямку Івано-Франківська. На під»їзді до смт. Нижнів Івано-Франківської області він побачив дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту»та знизив швидкість автомобіля в умовах поганої видимості нижче 60 км./год.. Свідком цього був ОСОБА_3, який на той час перебував в салоні автомобіля.
В цей час в попутному та зустрічному напрямку на зазначеній дорозі рухалися й інші автомобілі. На відстані близько 100-200 метрів від зазначеного знаку він був зупинений інспектором ОДР ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківський області лейтенантом міліції Кривко Дмитром Богдановичем. Інспектор повідомив про те, що позивачем було допущено перевищення допустимої швидкості руху у населеному пункті, та на підтвердження своїх слів показав невідомий прилад, який він тримав в руках, з цифрами «85», інших подробиць показників приладу, а саме дати та часу вимірювання даних позивач не помітив. Після чого інспектором ДПС було складено протокол про адміністративне правопорушення. З даним протоколом позивач не погодився. В зазначеному протоколі вказується, що вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач здійснювалося приладом «Беркут -0510180», який як відомо позивачу не працює в автоматичному режимі та не має засобів фото і відео фіксації порушення. Даний прилад вимірювання швидкості не був встановлений на нерухомій конструкції, інспектор ДПС тримав його в руках, що надає змогу суттєво збільшити показники вимірюваної швидкості при здійсненні різкого руху приладом на зустріч автомобілю, що рухається. Позивач вважає, що показники приладу вимірювання швидкості належали до іншого автомобіля, що рухався цією дорогою в інший час з підвищеною швидкістю, оскільки визначити час вимірювання швидкості даним приладом не є можливим.
Свої зауваження щодо обставин справи позивач виклав в протоколі про адміністративне правопорушення та усно заявив прохання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення у зв»язку із необхідністю отримання правової допомоги, проте інспектором ДПС було відмовлено в наданні правового захисту, та складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки при розгляді справи, окрім зазначених порушень права особи на захист, порушено положення ст.ст. 2, 7 КАС України, щодо принципів неупередженості, об»єктивності, обґрунтованості рішення. Зазначена постанова не відображає доказів скоєння позивачем зазначеного правопорушення, оскільки в мотивувальній частині ґрунтується на показниках приладу вимірювання швидкості, та не має доказів, що ці показники відносяться саме до руху автомобіля позивача. Також, дана постанова не вміщує показань свідків, зокрема пасажира ОСОБА_3, який також заперечував проти порушення ПДР.
Таким чином, у наданих матеріалах немає жодних доказів того, що позивачем було порушено будь-які правила дорожнього руху, оскільки неможливо зробити висновки про те, де саме проводилась фіксація руху автомобіля, чи було це в межах населеного пункту і чи існують на вказаній ділянці будь-які обмеження швидкості. Неможливо зробити висновки щодо автомобіля, який рухався зі швидкістю встановленою приладом «Беркут -0510180»і чи був це саме автомобіль, яким керував позивач. Неможливо встановити дійсну точність показників вимірювання приладу та можливу похибку внаслідок відсутності штативу і використання приладу у ручному режимі.
Враховуючи викладене позивач вважає, що порушені його права та просив суд скасувати постанову серії АТ1 № 022626 від 24.12.2011 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов. Також зазначив, що швидкість зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення належить не його автомобілю. Крім того, зазначив, що адміністративна відповідальність не наступає за перевищення швидкості руху на 20 км.. ,а твердження про те, що він перевищив швидкість руху на 25 км. (+ чи -5 км) є хибним.
Відповідач інспектор ОДР ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківський області лейтенантом міліції Кривко Дмитро Богданович в судове засідання не з»явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Івано-Франківський області в судове засідання не з»явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Надав до суду заперечення в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає. Факти наведені позивачем в позовній заяві надумані і не відповідають дійсності. В постанові чітко вказано суть правопорушення. Зазначену постанову складено відповідно до вимог інструкції діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України № 111 від 27.03.2009 року зі змінами до інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС України від 08.04.2011 року № 131 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 року № 576/16592, а тому постанова є законною. Крім того, просив розглядати справу без участі представника ВДАІ УМВС України в Івано-Франківський області.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2011 року, 24.12.2011 року о 04 год. 25 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Міцубіші»д/н НОМЕР_1, в с. Нижнів Тлумацького району, рухаючись в напрямку м. Івано-Франківськ перевищив встановлену швидкість руху, ухаючись зі швидкістю 85 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Беркут № 0510180», своїми діями порушив п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Постановою від 24.12.2011 року ОСОБА_1 було притягнути до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп.
З протоколу не вбачається, що водій зазначав інспектору, що потребує отримання правової допомоги.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне порушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються як протоколом про адміністративне правопорушення, так і поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи повинно бути з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про міліцію", працівник ДПС має право використовувати передбачені нормативними документами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху. Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
Згідно ст. 251 КУпАП зі змінами, затвердженими Законом України від 24.09.2008р. № 5 86-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення ПДР" доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у вищезазначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Ці дані, крім іншого, встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача про те, що інспектор не надав підтвердження фіксації такого перевищення за допомогою технічних засобів. Твердження про можливість виміру швидкості іншого автомобіля, погрішність вимірювання швидкості позивач ґрунтує на своїх припущеннях та жодного конкретного доводу не вказує.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач намагається уникнути від адміністративної відповідальності, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 256, 280, 287 КпАП України, ст.ст. 11, 12, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, 70, 71, 160, 161, 163 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити .
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: