Справа № 2-6225/11
іменем України
"21" грудня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про виселення без надання іншого жилого приміщення,
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 17.05.2011 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Відділу громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення відповідача із квартири без надання іншого жилого приміщення.
Позивачі зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках -згідно договору купівлі-продажу квартири від 16.08.1996 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано у 1994 році, ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3; відповідач був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 у березні 2004 року на його прохання, з метою полегшення його працевлаштування, тимчасово за домовленістю сторін.
Оскільки відповідач почав зловживати спиртними напоями, влаштовує сварки та конфлікти, у зв»язку з чим позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталась за допомогою до правоохоронних органів; на пропозицію позивачів залишити квартиру та знятися з реєстраційного обліку відповідач відмовляється та погрожує фізичною розправою, тому позивачі вимушені були звернутися до суду з даним позовом та просили суд постановити рішення, яким виселити відповідача ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 та зобов»язати Відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти відповідача з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 позовні вимоги зменшив в частині зобов»язання Відділу громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти відповідача з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1 -у зв»язку із скасуванням цієї реєстрації за заявою відповідача ОСОБА_3 у вересні 2011 року, позовні вимоги в частині виселення без надання іншого жилого приміщення -підтримав та просив виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 на підставі ст.169 ЖК України.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, до матеріалів справи надав письмові заперечення (а.с.23-24), посилаючись на те, що його реєстрація та проживання в квартирі були обумовлені метою ведення спільного господарства з ОСОБА_1 та спільного виховання доньки ОСОБА_2, просив в задоволенні позову відмовити.
Представник Відділу громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з»явився, своєю заявою співвідповідач просив справу розглядати за його відсутності та постановити рішення згідно чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представника позивачів -ОСОБА_4 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено: згідно договору купівлі-продажу квартири від 16.08.1996 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках (а.с.9).
Згідно наданої позивачами копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 22.09.1994 року (а.с.11, 40).
Як вбачається з довідок форми №3 від 27.07.2011 року та від 28.09.2011 року, квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, житловою площею 28,70 кв. м; відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований в квартирі 02.03.2004 року (а.с.41), а станом на 28.09.2011 року він добровільно знявся з реєстраційного обліку за зазначеною адресою (під час судового розгляду даної справи), що свідчить про відсутність з його боку будь-яких претензій по квартирі АДРЕСА_1, співвласниками якої є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів перевірок звернень ОСОБА_1 до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, позивачка неодноразово зверталась до правоохоронних органів з приводу конфліктних ситуацій із ОСОБА_3 (а.с.48-51).
Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру користуються ними для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї та інших осіб.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.ч.1 ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Згідно 169 ЖК України у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов»язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення -підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Після добровільного зняття відповідача ОСОБА_3 з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1, будь-яких заперечень від нього по суті підтриманих позивачами позовних вимог у даній справі, не надходило.
За встановлених обставин та з урахуванням стверджень позивачів в особі представника ОСОБА_4 про те, що в спірній квартирі залишились деякі особисті речі відповідача ОСОБА_3, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів -в частині виселення відповідача із квартири, доведені в судовому засіданні, заперечення відповідача проти позову є безпідставними і не доведені в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.109, 150, 98, 169 ЖК України, ст.328, 383 ч.1, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити. Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: (підпис) Парамонов М.Л.