Рішення від 07.03.2012 по справі 2-637/11

Cправа № 2-637/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2012 м. Корець

Корецькии районний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Загородько Н.А.

при секретарі Степанюк Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні з м. Корці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої працівниками при виконанні трудових обов"язків, -

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про відшкодування шкоди завданої при виконанні трудових обов"язків. В огрунтування заявлених вимог посилається на те, що в ніч з 20 на 21 серпня 2009 року в кіоску „Продукти", в якому позивач здійснювала торгівлю здійснено крадіжку. Вироком Корецького районного суду від 19.02.2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засуджено за ч. З ст. 185 КК України та стягнено на користь ОСОБА_1 2354 грн. 05 коп.. Після крадіжки проведено перевірку цінностей в кіоску та встановлено факт нестачі на суму 7580 грн. 35 коп. Отже, непогашена нестача товарно -матеріальних цінностей в кіоску на суму 5226 грн. ЗО коп є розтратою продавців, відповідачів по справі. Позивач просить суд поновити строк звернення до суду, оскільки, вона хворіла, та з врахуванням індексу інфляції стягнути з відповідачів 5951 грн. ЗО коп. як відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю і по аналогічних мотивах.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали. Пояснили, що дійсно перебували з позивачем в трудових відносинах. Претензій до їх роботи не було. Недостача в кіоску виникла з вини засуджених, суми вказаної позивачем в позові в кіоску не було в наявності. Крім того, минуло більше двох років з моменту крадіжки та виявлення нестачі, вважають що строк звернення до суду в даному випадку не підлягає поновленню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено вироком Корецького районного суду від 19.02.2010 року 21.08.2009 року приблизно о 2 год. ЗО хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 проникли в приміщення магазину „ Продукти" належного ОСОБА_1 , що в АДРЕСА_1 звідки таємно викрали товару на загальну суму 27 67 грн. 35 коп.

Виходячи із змісту ст. 130 КЗпП України на яку посилається позивач в позовній заяві, для покладення на працівника матеріальної відповідальності необхідні наступні умови: порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника. Відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності. Працівник не може бути притягнений до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов'язки.

З аналізу наданих позивачем суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено наявність умов, передбачених ст.130 КЗпП України, які можуть бути підставою для відшкодування матеріальної шкоди з відповідачів на користь позивача. Так, позивачем не надано суду доказів про винне порушення відповідачами обов'язків за трудовим договором і наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів і шкодою, яка наступила.

Крім цього, відповідно до ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Проте, позивачем не було забезпечено повного збереження майна в кіоску „ Продукти", що призвело до скоєння крадіжки, вже після якої було проведено перевірку наявності товарно-матеріальних цінностей. Позивач надала суду інвентаризаційний опис товарно -матеріальних цінностей в кіоску „ Продукти" від 21.08.2009 року. Суд не приймає до уваги наданий опис, оскільки достовірність опису не підтверджена ніякими іншими доказами.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що нестача товарно -матеріальних цінностей в кіоску виникла з вини відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому підстави для задоволення позову відсутні. Позовні вимоги ОСОБА_1 носять характер припущень.

Посилання позивача на ту обставину, що вона не зверталася до суду за захистом свого порушеного права, оскільки, лише після винесення судом вироку по справі було остаточно встановлено суму нестачі, яка підлягає стягненню з продавців та на перебування на лікуванні протягом певного часу, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Тому суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.

На підставі ст. ст. 130, 131, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст.10,60, 212, 215 ЦПК України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої працівниками при виконанні трудових обов"язків відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Корецькии районний суд протягом десяти днів з дня його проголошену

Суддя Загородько Н. А.