ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-20/1653-201213.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно -страхова
компанія»
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія
«ОРАНТА»
Про стягнення 6 098,78 грн.
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 14.09.2011р.)
Від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення з відповідача 5659,83грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 370,00грн. -витрат на оплату експертизи, 68,95грн. -пені, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1609, 50 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2012р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №5011-20/1653-2012 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.02.2012р.
13.02.2012р. судом одержано від позивача клопотання про витребування у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації щодо страхового покриття за полісом №ВЕ/6996610.
У судовому засіданні 28.02.2012р. клопотання позивача судом не задоволено, з урахуванням того, що позивачем надано витяг з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо вказаного Полісу.
27.02.2012р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представників відповідача у інших судах.
У судовому засіданні 28.02.2012р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
28.02.2012р. судом одержано від позивача документи, які вимагались ухвалою суду.
Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 28.02.2012р. відкладено.
01.03.2012р. судом одержано від позивача клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача.
У судовому засіданні 13.03.2012р. клопотання позивача судом задоволено.
13.03.2012р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, який підписаний представником ОСОБА_2 (до відзиву додано копію довіреності, оригінал довіреності судом не досліджено, за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 13.03.2012р.)., у якому останній зазначив, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню на суму 5590,88грн. У відзиві містяться заперечення проти стягнення з відповідача вартості експертизи (так як страхова компанія не зобов'язана відшкодовувати вказані витрати) та пені (так як позивачем не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами).
У судовому засіданні 13.03.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -
04.07.2011р. о 09год. 30хв. на пр. Червонозоряний в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Hyundai GETS, номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3 (власник автомобіля) та автомобіля марки Ford номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4 (власник автомобіля), що підтверджується довідкою ВДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві.
ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва №3-6305/11р від 11.07.2011р.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Hyundai GETS, номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
Відповідно до Звіту №31/07/11 від 17.08.2011р. про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу Hyundai GETS, номер НОМЕР_1, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП, склав 5659,83грн. (з врахуванням фізичного зносу)
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту серії АТ ДМт06-01 № 5961 від 30.08.2010р., з терміном дії з 31.08.2010р. по 30.08.2011р. Страхувальником та вигодонабувачем виступає ОСОБА_3
На підставі Страхового Акту №7954 від 04.10.2011р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту серії АТ ДМт06-01 № 5961 від 30.08.2010р., сплатив безпосередньо визначеному у договорі вигодонабувачу, суму страхового відшкодування в розмірі 6298,53рн., що підтверджується платіжним дорученням №1442 від 18.10.2011р.
Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 5659,83грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_4, яка є власником автомобіля, отже ОСОБА_4 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Hyundai GETS, номер НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.
Пункт 21.4 статті. 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту
З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 5659,83грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_4 однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(страховик) та ОСОБА_4. (страхувальник) було укладено Поліс № ВЕ6996610 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно Полісу № ВЕ6996610 -розмір франшизи нульовий.
Тип договору -3 -страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації т/з, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною у договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Оскільки між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»та ОСОБА_4. укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»правомірно звернулось до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 5659,83грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу підлягає задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 370,00 вартості проведення експертизи, проте, зазначена вимога задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Витрати позивача на проведення експертизи не підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням положень п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказана сума не є оціненою шкодою, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно, не відшкодовується за рахунок відповідача у порядку регресу.
Також позивач просить стягнути з відповідача 68,95грн. -пені.
Відповідно до п. 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Дане страхове відшкодування повинно було бути сплачено до 05.01.2012р., оскільки вимога позивача (вих. від 25.11.2011р.) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу одержана відповідачем 05.12.2011р. (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення). Проте відповідачем заборгованість в порядку регресу до цього часу не погашена.
Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Тобто, у даному випадку пеня та її розмір передбачені законом.
Розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування, нарахованої за період з 06.01.2012р. по 01.02.2012р. на суму 5659,83грн. становить 64,72грн. Відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача 68,95грн. пені підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статей 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) 5659,83грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 64,72грн. -пені, 1510,74грн. -судового збору.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В частині інших позовних вимог -відмовити.
5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя В.В. Палій