ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-1/448-201202.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»
До Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»
Третя особа ОСОБА_1
Про внесення змін до договору
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.02.2012
від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1827 від 09.12.2011
ОСОБА_4, довіреність № 1829 від 09.12.2011
від третьої особи не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя»(далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(далі -відповідач); ОСОБА_1 (далі -третя особа) про внесення змін до договору.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що на його думку при укладенні договору 261207/1 від 26.12.2007р. відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позивач просить до спірного договору внести зміни.
Ухвалою суду від 16.01.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/448-2012 та призначено розгляд на 17.02.2012 р.
16.02.2012 позивач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
17.02.2012р. представники позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проти позову заперечив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 27.02.2012, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача.
27.02.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю подання додаткових пояснень по справі.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Суд задовольнив клопотання позивача, у зв”язку з чим відклав розгляд справи на 02.03.2012р.
02.03.2012 представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Данченком О.П. та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 261207/1 від 26.12.2007 року, на підставі якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії у доларах США на умовах, передбачених договором, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити відсотки за їх користування , комісію за управління кредитом, та виконати інші обов”язки перед банком, визначені умовами договору.
На підставі заяв на видачу готівки ОСОБА_1 отримав у відповідача 4 350 000,00 доларів США.
Також в період з 10.01.2008 по 28.05.2009 між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено додаткові угоди.
Станом на 26.05.2009 борг ОСОБА_1 перед відповідачем складав 28 998 775,00 грн.
28.05.2009 між позивачем, відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір про зміну сторони у зобов'язанні та переведення боргу, відповідно до якого борг було переведено на позивача.
В позовній заяві позивач просив суд внести зміни до договору, а саме змінити суму боргу визначеному у п.2 на 28 408 775,00 грн. з 30 948 775,00 грн., оскільки сума заборгованості по кредиту була внесена з істотним порушенням умов кредитного договору.
Дослідивши документи додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди № 11 від 23.02.2009 та № 14 від 27.02.2009, якими заборгованість переведено у гривні за курсом 7,00 грн., внаслідок чого позивач стверджує, що йому було нанесено шкоду на суму 2 540 000 грн.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі - Декрет КМУ).
Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що обставини та правомірність укладення та внесення змін до кредитного договору було встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2012 у справі № 10/17-4708-2011, копія якого наявна в матеріалах справи. Згідно ст. 35 ГПК України, обставини визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Підставою вимоги про внесення змін до кредитного договору та додаткових угод до нього Позивач зазначив зміну валютного курсу долара США по відношенню до гривні в період від дати укладення кредитного договору і на момент підписання сторонами додаткових угод № 11 від 23.02.2009 р. та № 14 від 27.02.2009 р.
Така підстава вимоги спростовується пунктом 2.3. кредитного договору, де передбачено, що: позичальник підтверджує, що при підписанні цього договору банк попередив його, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе позивальник, тобто ОСОБА_1
Крім того, Вимога Позивача про внесення змін до кредитного договору суперечить умові іншого договору, укладеному Сторонами. Зобов"язання ТОВ «Лазурне узбережжя»щодо повернення банку кредиту в сумі 30 948 775. 00 грн. в строк до 25.04.2010 року та зі сплати відсотків за користування коштами кредиту , в тому числі нарахованих відсотків станом на 28.05.2009 р. в сумі 1 608 219, 31 грн. та 105 122, 49 дол. США, а також неустойки та інших штрафних санкцій виникло на підставі договору про заміну сторони в зобов'язанні та переведенні боргу, укладеному від 28 травня 2009 року, що укладений між ОСОБА_1 (Первісний боржник), ТОВ «Лазурне узбережжя»(Новий боржник) і АБ «Синтез»(Кредитор), правонаступником якого є Публічне акціонерне Товариство «Акціонерний банк «Синтез» (відповідач).
Цей договір є дійсним, не оспорювався сторонами та був підставою для внесення змін до кредитного договору, в формі договору про внесення змін до договору кредитної лінії № 261207/1 року від 26.12.2007 року від 28 травня 2009 року між Акціонерним банком «Синтез»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурне узбережжя».
Також суд прийняв до уваги той факт, що договір про переведення боргу був укладений вже після укладення додаткових угоди №№ 11 та 14, що свідчить про те, що підписуючи договір про заміну первісного боржника, позивач знав про умови укладення основного кредитного договору.
Судом встановлено, що Відповідно до пунктів 1 та 2 Договору про переведення боргу ТОВ «Лазурне узбережжя» (Новий боржник) стає зобов'язаним замість ОСОБА_1 (Первісний боржник) повернути АБ «Синтез»(Кредитору) борг за договором кредитної лінії № 261207/1 від 26Л2.2007 року (з усіма додатковими угодами) в сумі 30 9948 775, 00 гривень в строк до 26 квітня 2010 року, сплатити відсотки за користування коштами кредиту та сплатити неустойку та всі штрафні санкції, що випливають з умов кредитного договору.
Внесення змін до кредитного договору, про які Позивач звернувся до суду, суперечитиме обсягу зобов'язань Позивача перед БАНКОМ як Нового Боржника за договором про заміну сторони в зобов'язанні та переведенні боргу від 28 травня 2009 року.
Крім того, кожна сторінка як оспорюваного договору так і договору про заміну боржника скріплена підписом та печаткою уповноваженого представника позивача, що свідчить про те, що позивач знав про умови спірного договору та погодився з ними.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові, тобто обставин та доказів, на підставі яких у суду виникло обґрунтоване право внести зміни договору .
Враховуючи викладене, вимоги позивача про внесення змін до договору кредитної лінії № 261207/1 від 26.12.2007, а саме здійснити заміну п.2, є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 12.03.2012р.)