"08" червня 2006 р.
Справа № 30-32/133-04-5662
Позивач: Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України
Відповідач: Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство»;
Закрите акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укрферрі»
Про визнання недійсним право чину та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від прокуратури: Соломко О.Б.- згідно посвідчення;
Від позивача: Міністерство - Шпилєва О.В.- довіреність №3804\15\14-05 від 17.10.2005р.
Фонд - не з'явився;
Від відповідача: ДСК «ЧМП» Селезньова Л.М. -довіреність №ю-1-6\06 від 22.03.2006р.
ЗАТ СК «Укрферрі» - Подольна Т.А.- довіреність №7948 від 18.05.2006р.
Суть спору: Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України та Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (Далі-ДСК «ЧМП») та Закритого акціонерного товариства «Укрферрі» про визнання недійсним правочину по відчуженню ДСК «ЧМП» 22.04.1998р. на користь ТОВ «Укрферрі» 116\1000 частин домоволодіння, розташованого у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4 та зобов'язання ТОВ «Укрферрі» повернути ДСК «ЧМП» в натурі 116\1000 частин домоволодіння, розташованого у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4, що належать до державної власності та були безоплатно отримані за правочином.
В ході розгляду справи , прокурор надав заяву про зміну підстав та уточнення до позову стосовно нормативного обґрунтування позовних вимог .
Представник позивача -Міністерства транспорту та зв'язку України (назва Міністерства змінилася в ході розгляду справи на підставі Указу Президента України від 16.07.2004р. за №811\2004) позовну заяву підтримує , наполягає на її задоволенні.
Позивач - Фонд державного майна України про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник Фонду при повторному розгляді справи в судові засідання не з'являвся, згідно письмових пояснень, що наявні в матеріалах справи, Фонд державного майна позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач - ДСК «ЧМП» проти позову не заперечує, вважає, що правочин по відчуженню ДСК «ЧМП» 22.04.1998р. на користь ТОВ «Укрферрі» 116\1000 частин домоволодіння, розташованого у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4 був вчинений з порушенням норм законодавства.
В ході розгляду справи, на підставі наданих до матеріалів справи документів, змінено найменування ТОВ «Укрферрі» у Закрите акціонерне товариство Судноплавна компанія «Укрферрі» (далі -ЗАТ СК «Укрферрі». Відповідач - ЗАТ «Укрферрі» -проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Рішенням Виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 29.12.1959р. №1054 вирішено передати будинок по вул. Дерибасівська, 4 на баланс Управління Чорноморського пароплавства. Рішенням Виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 19.11.1960р. №1075 вирішено затвердити рішення Одеської міської Ради депутатів трудящих від 29.12.1959р. №1054.
20 квітня 1998 р. між ДСК «ЧМП» та ТОВ Судноплавна компанія «Укрферрі» був укладений Договір купівлі-продажу, згідно якого ДСК «ЧМП» продала, а ТОВ СК «Укрферрі» купило 116\1000 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4 та складається з однієї кам'яної будівлі, загально площею 4759,5 кв.м. Відповідно до п.3 Договору інвентаризаційна оцінка жилого будинку -83 155 грн. Згідно довідки КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості « від 05.05.1999р. площа нежилих приміщень, що належать ТОВ СК «Укрферрі» на підставі Договору купівлі-продажу від 20.04.1998р., складає 552,1 кв.м.
Чорноморський транспортний прокурор в інтересах Міністерства транспорту і зв'язку України та Фонду Державного майна України вважає, що зазначений Договір купівлі - продажу був вчинений з порушенням вимог законодавства України, регулюючого порядок відчуження державного майна та з перевищенням цивільної правоздатності ДСК «ЧМП» в частині розпорядження державним майном, що є підставою для визнання його недійсним.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що згідно Статуту ДСК «ЧМП», затвердженого Першим заступником Міністра транспорту України 16.03.1995р. та зареєстрованого рішенням виконкому Жовтневої Ради народних депутатів м. Одеси від 23.03.1995р. ДСК «ЧМП» заснована на державній власності і підпорядкована Міністерству транспорту України. Компанія є юридичною особою, створення будь-яких спільних підприємств за участю Компанії здійснюється Фондом державного майна за поданням Департаменту морського і річкового транспорту і згодою Міністерства. Відповідно до п.3.6. Статуту Компанія має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки. Майно компанії є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Компанія володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (п.4.2. Статуту). Згідно п.4.4. Статуту відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за компанією здійснюється за погодженням з Міністерством у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Компанії і є державною власністю.
Згідно з вимогами п.п.6.7 Положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України №1020 від 07.08.1995р., відчуження шляхом продажу державного майна (основних засобів) вартістю понад суму, еквівалентну 100 розмірам установленого чинним законодавством неоподаткованого мінімуму доходів громадян на місяць, діючого на момент продажу, здійснюється з дозволу Фонду державного майна України за умови погодження з відповідним міністерством.
В порушення Статуту та Положення Фонду, при продажу частини домоволодіння по вул. Дерибасівська, 4 дозвіл Фонду та Міністерства транспорту України отримані не були. Оцінка вартості об'єкту купівлі-продажу була розрахована КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», що, на думку прокурора, є порушенням розділу ІІ, ІУ Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996р. №961 щодо встановленого порядку та суб'єкту її проведення. Прокурор вважає, що вартість об'єкту купівлі-продажу є заниженою.
Крім того, прокурор зазначив на наявність Постанови Верховної ради України №88\95-ВР від 03.03.1995р. «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації в зв'язку з їх загальнодержавним значенням», згідно якої майно ДСК «ЧМП» відчуженню не підлягає.
Прокурор вважає, що оскаржуваний Договір був укладений всупереч Закону України «Про підприємства в Україні».
Прокурор також вважає, що згідно ст.83 Цивільного кодексу УРСР позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна із незаконного володіння, а відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. із змінами та доповненнями, угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. До вимог про визнання таких угод недійсними строки позовної давності не застосовуються. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.
За таких обставин, на підставі ст.ст.48, 145 Цивільного кодексу УРСР, п.п.1, 4,7 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, ст.ст.215, 216, ч.3 ст.338 Цивільного кодексу України прокурор просить визнати недійсним правочин по відчуженню ДСК «ЧМП» 22.04.1998р. на користь ТОВ «Укрферрі» 116\1000 частин домоволодіння, розташованого у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4 та зобов'язати ЗАТ СК «Укрферрі» повернути ДСК «ЧМП» повернути в натурі 116\1000 частин домоволодіння, розташованого у м. Одесі по вул. Дерибасівська, 4, що належать до державної власності та було безоплатно отримано за недійсним правочином.
Позивач - Міністерство транспорту та зв'язку позов Чорноморського транспортного прокурора підтримує у повному обсязі.
Позивач -Фонд державного майна України підтримує позовні вимоги та вважає оскаржувану угоду такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, у зв'язку з тим, що відчужена частина домоволодіння підлягала відчуженню шляхом приватизації, як окреме індивідуально-визначене майно.
Крім того, Договір купівлі-продажу від 20.04.1998р., на думку Фонду, був укладений з порушенням вимог Закону України «Про підприємства в Україні» та порядку відчуження засобів виробництва, що визначався Положенням про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1995р. №1020 -без дозволу Фонду державного майна (регіональних відділень).
Відповідач - ДСК «ЧМП» проти позову не заперечує, вважає, що оскаржуваний договір купівлі-продажу дійсно був укладений з порушенням законодавства, у зв'язку з чим має бути визнаний недійсним із застосуванням двосторонньої реституції. Майно ДСК «ЧМП» є державним майном, та могло бути відчужене лише шляхом приватизації. 01 березня 1995р. нежитлові приміщення 2-го поверху площею 373 кв.м у буд..№4 по вул. Дерибасівська орендувало підприємство «Бласкоферрі» на підставі договору оренди нежилого приміщення, термін дії якого був встановлений сторонами по 01.04.2094р. Додатковою угодою №1 від 04.03.1996р. орендовану площу було збільшено до 412 кв.м., а додатковою угодою №2 від 01.11.1996р. -до 477,5 кв.м. Отже, на думку відповідача, факт приймання-передачі приміщень «Укрферрі» стався ще у 1995р.
Крім того, представник ДСК «ЧМП» зауважив, що ДСК «ЧМП» не отримувало на свій рахунок коштів від ТОВ «Укрферрі» за отриманий об'єкт купівлі-продажу. Взаємозалік коштів був проведений ДСК «Укрферрі» в односторонньому порядку, без згоди на те ДСК «ЧМП», за інородними вимогами, що виникли із інших правовідносин.
Відповідач - ЗАТ СК «Укрферрі» проти позову заперечує, посилаючись на пропуск прокурором строку позовної давності , адже, на думку відповідача, згідно п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) , до позовів про визнання запере чуваного право чину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного право чину, право на пред'явлення якого виникло до 01.01.2004р., застосовується позовна давність, встановлена до відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Відповідач вважає посилання прокурора на ст.83 Цивільного кодексу УРСР безпідставним, адже, згідно даної статті позовна даність не розповсюджується на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних і інших громадських організацій або громадян. Відповідач по справі не відноситься до будь-якою категорії, що перелічена у цій статті.
Крім того, відповідач зазначив, що Рішенням виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м. Одеси від 18.11.1993р. №1559 вирішено зареєструвати паромний комплекс «Бласкоферрі», який вважати правонаступником відділу паромних перевозок управління лінійного флоту ЧМП. Згідно Статуту паромний комплекс «Бласкоферрі» створений у складі концерну згідно з наказом Міністра транспорту України №295 від 10.09.1993р. на підставі указу Президента України №303\93 від 13.08.1993р. «Про створення акціонерного судноплавного концерну «Бласко»- «Чорноморське морське пароплавство». Наказом Міністерства транспорту України від 18.10.1995р. №348 створено на базі майна структурного підрозділу «Бласкоферрі» ДСК «ЧМП» державну судноплавну компанію «Укрферрі» з місцем розташування: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4. При цьому, у наказі зазначено, що ДСК «Укрферрі» є правонаступником по правах і обов'язках ДСК «ЧМП» в частині паромних перевезень.
04.06.1997р. ДСК «Укрферрі» та ДСК «ЧМП» був складений та затверджений Акт звіряння розходів, які ДСК «ЧМП» приймає на свої витрати, згідно якого загальна сума, підтверджена ДСК «ЧМП» до відшкодування ДСК «Укрферрі» складає 198 341 грн. Листом від 12.02.1997р. Державний департамент морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України, враховуючи тяжкий фінансовий стан ДСК «ЧМП» , Укррічфлот запропонував ДСК «ЧМП» здійснити платну передачу ДСК «Укрферрі» частини приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, що є юридичною адресою ДСК «Укрферрі». Одночасно з цим розпочати переговори по врегулюванню питання взаєморозрахунків.
Відповідач також звернув увагу суду на те, що згідно Переліку майна, що передається ДСК «ЧМП» у відповідності до п.6.1.Наказу; 348 від 18.10.1995р. Мінтрансу України «Про створення ДСК «Укрферрі», від ДСК «ЧМП» серед іншого мало перейти приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, яке займало підприємство «Бласкоферрі».
Оскаржуваний договір купівлі-продажу був укладений 20.04.1998р. і в той же день сторони підписали Акт приймання-передачі об'єкту від Продавця до Покупця. Після укладення оскаржуваного договору купівлі -продажу, 17.06.1998р.» ДСК «Укрферрі» направило на адресу ДСК «ЧМП» лист про зарахування вартості об'єкту купівлі-продажу в рахунок платежів, які ДСК «ЧМП» належить сплатити ДСК «Укрферрі».
Згідно Статуту ЗАТ СК «Укрферрі» створено шляхом перетворення Судноплавної компанії «Укрферрі» у вигляді ТОВ а ЗАТ СК «Укрферрі». ЗАТ СК «Укрферрі» є правонаступником СК «Укрферрі» у вигляді ТОІ, яка є правонаступником Державної судноплавної компанії «Укрферрі».
Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:
Відповідно до п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину , право на пред'явлення якого виникло до 01.01.2004р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Фонду державного майна України оскаржує договір купівлі-продажу від 20.04.1998р. Отже, право на пред'явлення позовів виникло до 01.01.2004р., тому , до даного позову прокурора слід застосовувати позовну давність, встановлену законодавством, що діяло для відповідних позовів раніше, отже, Цивільний кодекс УРСР (1963р.).
Згідно ст.71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Відповідно до ст.76 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Як вбачається з матеріалів справи, сторонам по справі ще у 1998р. було відомо про укладення договору купівлі-продажу приміщень у буд..4 по вул. Дерибасівська у м. Одесі, адже, ще створюючи на підставі п.6.1.Наказу Міністерства транспорту України №348 від 18.10.1995р. ДСК «Укрферрі» та у відповідності до Наказу Укррічфлоту №184 від 25.10.1995р., було вирішено питання про передачу на баланс ДСК «Укрферрі» приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4. Отже, з цього моменту у них виникло право на захист свого порушеного права, і з цього моменту почався перебіг строку позовної давності. Невикористання свого права на захист цивільних прав не є підставою для поновлення строку позовної давності.
Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Це підтверджується судовою практикою та випливає з інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.10.2005р. №01-8\1855 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2004р. №01-8\3041 «Про практику Верховного суду України щодо застосування законодавства про позовну давність.
За таких обставин, позовні вимоги Чорноморського транспортного прокурора не обґрунтовані , тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 16 червня 2006 р.
Суддя Рога Н. В.