Справа № 2-1102/2011
"14" листопада 2011 р.
31 жовтня 2011 року Первомайський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Русанової Т.Т., розглянувши у відсутність осіб, які беруть участь у справі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотівської міської ради про визнання права власності на самовільно збудовану будівлю, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у 1994 році її cин ОСОБА_2 на земельній ділянці, що розташована у АДРЕСА_1, почав будівництво будинку та господарчих будівель. У 1995 році будинок разом з господарчими та допоміжними будівлями було побудовано та зареєстровано право власності у Первомайському міському госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації Первомайської міської ради на її сестру ОСОБА_3 25.10.1995 року її сестра подарувала зазначений вище будинок з господарчими та допоміжними будівлями їй. На той час будинок та усі будівлі було добудовано, та після 1995 року нічого не будувалось.
У 1996 році нею було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, яка надавалась під забудову, та на якій було збудовано будинок з господарчими будівлями.
У жовтні 2011 року, оскільки вона зібралась оформити будинок на сина та його родину, уклавши для цього договір дарування, вона звернулась до Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації Первомайської міської ради для отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, та їй стало відомо, що з якоїсь причини під час реєстрації у 1995 році права власності, не було зареєстровано право власності на частину господарчих будівель, а саме господарча будівля та котельня, визначені на генеральному плані літерами «И»і «Г». На її питання щодо реєстрації цих споруд у Первомайському міському госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації Первомайської міської ради їй було повідомлено, що вони не можуть зареєструвати право власності, оскільки ці будови вважаються тепер самочинно збудованими, тобто збудованими без дозволу, та у такому випадку право власності може бути визнано за нею у судовому порядку.
Тобто, право власності на господарчу будівлю «И»та котельню «Г», як на об'єкт права власності, не визнається Первомайським МГБТІ, тобто органом який здійснює державну реєстрацію нерухомості.
Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і зупинення підлягають державній реєстрації.
За таких обставин згідно ст. 376 ЦК України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано за особою яка його збудувала, тобто необхідно встановити в судовому порядку право власності за нею на господарчу будівлю «И»та котельню «Г»які є частиною допоміжних приміщень будинку за адресою АДРЕСА_1, які фактично належить їй.
Просить суд визнати за нею право власності на господарче приміщення та котельню, визначені на генеральному плані літерами «И»та «Г» відповідно, які є частиною господарчих та допоміжних приміщень будинку, розташованого за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, який належить їй на праві приватної власності; зобов'язати Первомайське МГБТІ зареєструвати на неї право власності на господарче приміщення та котельню, визначені на генеральному плані літерами «И»та «Г»відповідно, які є частиною господарчих та допоміжних приміщень будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить їй на праві приватної власності.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, позов підтримала у повному обсязі.
Представник Золотівської міської ради у судове засідання не з'явився, за підписом міського голови м. Золоте надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника та про відсутність заперечень проти позову.
Первомайське міське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації свого представника у судове засідання не направило, надало заяву про розгляд справи за відсутності його представника, проти визнання права власності на самочинне будівництво за гр. ОСОБА_1 заперечень нема, але БТІ повідомило суд, що зареєструвати право власності на господарчі будівлі окремо неможливо, так як відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю і слідує за головною річчю, тобто, державній реєстрації підлягає право власності на головну річ -житловий будинок, а витяг з реєстру права власності на нерухоме майно містить інформацію про приналежну річ у розділі «опис о об'єкта».
Дослідивши надані докази суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В суді встановлено:
Відповідно до договору дарування від 25.10.1995 р. ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 13/.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 3986 від 25.10.1995 р. У примітках зазначено, що котельня та господарська будівля збудовані без дозволу /а.с. 6/.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Первомайським БТІ, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування /а.с. 14/.
У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок котельня «Г»та господарська будівля «И»значаться побудованими в 1995 році, скажімо літня кухня та ганок значаться побудованими у 1994 році, але з невідомої причини вони не включені до договору дарування від 25.10.1995 року. За таких обставин, пояснення позивача у тій частині, що право власності на її ім'я на ці споруди у 1995 році безпідставно не було зареєстровано, відповідають дійсності.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
До триваючих правовідносин, що склалися суд вважає за можливе застосувати положення ст..376 ЦК України 2003 року, яка передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
14.02.1996 році ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на землю, а саме на земельну ділянку площею 0,1185 гектарів для обслуговування житлового будинку -0,1 га, для вдення особистого підсобного господарства 1,0185 га в АДРЕСА_1 /с.15/
Тобто, земельна ділянка була їй надана у власність під уже збудоване нерухоме майно.
На день розгляду справи в суді орган місцевого самоврядування позов визнав, що підставою для його задоволення відповідно до норм ст.. 174 ЦПК України, визнання позву відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Об'єкти нерухомості пройшли інвентаризацію, використовуються за призначенням, з чого можна зробити висновок, що вони відповідають будівельним нормам і правилам. Відсутність відомостей про прийняття їх в експлуатацію не перешкоджає визнанню права власності .
Разом з тим позовна вимога про реєстрацію права власності на господарчі будівлі дійсно не підлягає задоволенню, оскільки ці об'єкти не підлягають самостійній окремій реєстрації
На підставі викладеного і керуючись ст.. 376 ЦК України, ст. ст.. 10, 11, 212-215, 367 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на господарче приміщення та котельню, визначені на генеральному плані літерами «И»та «Г» відповідно, які є частиною господарчих та допоміжних приміщень будинку, розташованого за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1,
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення
Суддя Первомайського міського суду Т.Т. Русанова