2/1214/525/2012.
01.03.2012 року
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Калитки О.М.,
при секретарі судового засідання Мягкій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль»про середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати з 29.08.2011р. по 28.10.2011р.
Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 29.08.2011р. по 28.10.2011р. в сумі 11290,20 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, про що надала письмові заперечення.
У судовому засіданні досліджені докази: копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача; копія трудової книжки; довідка про розмір компенсації; уточнена позовна заява; копія наказу №71-к/к; письмові заперечення, копія довіреності представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні встановлено, що з 23 листопада 1982 р. по 29 серпня 2011 р. позивач працював у ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль»на посаді заступника директора. 29 серпня 2011 р. звільнився за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. У день звільнення позивачу не виплатили належну йому при звільненні суму грошових коштів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з вимогами ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з довідки про розмір компенсації та пояснень сторін у судовому засіданні розрахунок з позивачем було проведено 28.10.2011 року. Оскільки відповідач ДП «Лисичанська ТЕЦ»розрахувалося з позивачем 28 жовтня 2011 року, перебіг тримісячного строку починається з наступного дня, тобто з 29 жовтня 2011 року, закінчення тримісячного терміну закінчується 30 січня 2012 року. Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 03 лютого 2012 року, тому пропустив тримісячний строк звернення до суду з даних правовідносин.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117,233 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 212-215, ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль»про середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні на його проголошенні, з моменту отримання копії рішення.
Суддя