Червоноармійський районний суд Житомирської області
Справа № 1-36/12
06 березня 2012 рокусмт.Червоноарміськ
Червоноармійський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Рябенької Т.С.,
при секретарі Володіній В.В.,
за участю прокурора Кучер Л.П.,
законного представника ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, з освітою 9 класів Довбишської спеціальної школи, громадянки України, не одруженої, не працюючої, судимої 25 жовтня 2011 року Червоноармійським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
13 грудня 2011 року близько 19 год., неповнолітня підсудна ОСОБА_1, знаходячись в домоволодінні ОСОБА_3, яке розташоване по АДРЕСА_2 помітила велосипед марки «Мінськ», що стояв біля приміщення літньої кухні. Переслідуючи мету на умисне, протиправне заволодіння чужим майном, неповнолітня ОСОБА_1, умисно таємно повторно викрала вказаного велосипеда вартістю 160 грн., який належить ОСОБА_4, чим спричинила матеріальної шкоди потерпілій на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного злочину визнала повністю і підтвердила те, що дійсно 13 грудня 2011 року близько 19 год. вона прийшла до домоволодіння жителя с.Ясна Поляна, Червоноармійського району, ОСОБА_5 взяти цигарок та біля приміщення літньої кухні помітила велосипед чорного кольору. Вона попросила у ОСОБА_5, цигарок, але він їй відмовив, пояснивши, що не палить. Далі вона вийшла з будинку та знаючи що велосипед належить ОСОБА_4 вивела на дорогу та сівши на нього, поїхала до свого місця проживання. Через деякий час вона почула, що до них приїхали працівники міліції, а тому вона заховалась під ліжко. Потім вона даний велосипед повісила на сітці огорожі місцевого стадіону, що поблизу домоволодіння ОСОБА_5, де і залишила. Наступного дня до неї знову приїхали працівники міліції, яким вона розповіла обставини вчинення крадіжки.
Крім повного визнання підсудною своєї вини в скоєнні даного злочину її винність в цьому також підтверджується зібраними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що дійсно 13 грудня 2011 року близько 18 год. велосипедом марки «Мінськ»чорного кольору вона приїхала в гості до своєї знайомої ОСОБА_3, яка проживає по АДРЕСА_2. Поставивши велосипед на подвір'ї біля приміщення літньої кухні, вона пішла до житлового будинку. Приблизно через півгодини до будинку зайшла місцева дівчина ОСОБА_1, яка попросила цигарок у ОСОБА_5, на що той відмовив, повідомивши, що цигарок у нього немає та ОСОБА_1 вийшла на вулицю. Знаючи, що остання схильна до вчинення крадіжок, вона попросила ОСОБА_5 подивитись на вулиці чи стоїть її велосипед на місці. Після чого ОСОБА_5 вийшов на вулицю та коли повернувся, то повідомив, що велосипед зник з подвір'я та він бачив, як ОСОБА_1 сідала на велосипед і поїхала на ньому в напрямку центра села. Тоді вони всі вийшли на вулицю та дійсно побачили, що велосипед зник, а тому вона відразу зателефонувала до міліції та повідомила про крадіжку. Наступного дня, 14 грудня 2011 року у ранковий час їй зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що знайшов велосипед на огорожі місцевого стадіону. Велосипед вона впізнала, та про це повідомила працівників міліції.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 13 грудня 2011 року у вечірній час, знаходячись за місцем свого проживання разом з сім'єю, до них в гості прийшла знайома ОСОБА_4. Згодом підійшла сусідка ОСОБА_7 та вони всі разом стали святкувати свято «Андрія». Близько 18 год. 30 хв. до будинку зайшла місцева дівчина ОСОБА_1, яка попросила в нього цигарок, на що він їй відмовив. Після чого ОСОБА_1 залишила будинок. В той час ОСОБА_4 згадала про свій велосипед, якого поставила на подвір'ї та попросила ОСОБА_5 вийти на вулицю і подивитись, чи стоїть велосипед на місці. Далі ОСОБА_6 вийшов на вулицю та коли повернувся, то повідомив, що велосипед зник та він бачив, як ОСОБА_1 сідала велосипед і від'їжджала на ньому в напрямку центра села. Після чого вони відразу вийшли на вулицю та побачили, що дійсно велосипеда ніде не було. Наступного дня у ранковий час він проходив повз місцевий стадіон та побачив на сітці огорожі викрадений велосипед. Тоді він зняв велосипед з сітки та завів його до себе додому і відразу повідомив про це ОСОБА_4
Відповідно до оголошених в судовому засіданні показів свідок ОСОБА_3 суду показала, що 13 грудня 2011 року у вечірній час до неї в гості прийшли подруги ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Після чого вони всі разом стали святкувати свято «Андрія». Близько 19 год. до будинку зайшла місцева дівчина ОСОБА_1, яка попросила в чоловіка цигарок, на що той відмовив. Тоді ОСОБА_1 залишила будинок, а ОСОБА_4 відразу згадала про свій велосипед, якого поставила на подвір'ї, а тому попросила сина ОСОБА_8 вийти на вулицю та подивитись, чи стоїть велосипед на місці. Так, як вони всі знали, що ОСОБА_1 схильна до вчинення крадіжок. Після чого син вийшов на вулицю та коли повернувся, то повідомив, що велосипед зник. При цьому ОСОБА_6 бачив, як ОСОБА_1 сіла на велосипед і поїхала ним в напрямку центра села. Далі вони всі вийшли на вулицю та побачили, що дійсно велосипеда не було, а тому ОСОБА_4 відразу зателефонувала до міліції та повідомила про крадіжку. Наступного дня у ранковий час від свого чоловіка їй стало відомо, що він знайшов велосипед ОСОБА_4 біля місцевого стадіону, якого привів додому. Згодом ОСОБА_4 прийшла та впізнала свій велосипед. Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідок ОСОБА_7 показала, що дійсно 13 грудня 2011 року близько 18 год. 30 хв. Вона зайшла в гості до сім'ї ОСОБА_3, де в будинку знаходилась ОСОБА_3, ОСОБА_5, їх діти та місцева жителька ОСОБА_4. Окрім дітей, вони сиділи за столом та вживали спиртне, а тому вона теж приєдналась до них. Через декілька хвилин вона пішла додому та згодом повернувшись їй стало відомо, що до будинку заходила ОСОБА_1 і просила цигарок. Після того, як ОСОБА_1 пішла з будинку, то вони виявили зникнення велосипеда ОСОБА_4. Відповідно до протоколу ОМП від 13.12.2011 року (а.с.4-5) оглянуто домоволодіння ОСОБА_3, яке розташоване по АДРЕСА_2
Як вбачається з протоколу ОМП від 14.12.2011 року (а.с.11-12), було проведено огляд ділянки дороги, що навпроти будинку АДРЕСА_2, де було виявлено та вилучено велосипед марки «Мінськ».
У висновку експерта № 5/128 від 13.01.2012 року (а.с.54-60), вказано про те, що залишкова вартість представленого на дослідження велосипеда марки «Мінськ», бувшого в експлуатації, з урахуванням ознак зносу, станом на 13.12.2011 року, могла складати 160 грн. 00 коп.
Згідно протоколу огляду предметів від 16.01.2012 року (а.с.39) було оглянуто велосипед марки «Мінськ».
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчинені даного злочину і ці її дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, обтяжуючих відповідальність підсудної обставин судом не встановлено.
Пом'якшуючою її відповідальність обставиною суд визнає те, що вона в скоєному щиро розкаялася, сприяла розкриттю злочину, в встановленні істини по справі та вчинила злочин неповнолітньою.
Крім того, суд також враховує і те, що підсудна ОСОБА_1 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, на наркологічному і психіатричному обліку не перебуває, в ході досудового слідства шляхом вилучення та повернення викраденого майна в натурі повністю була відшкодована спричинена нею матеріальна шкода, потерпіла просить суворо не карати та не позбавляти волі, вчинений нею злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Питання стосовно речових доказів (а.с.40) судом вирішується відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ст.93 КПК України та роз'яснень, що містяться у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», судові витрати по справі в зв'язку з неплатоспроможністю підсудної ОСОБА_1, яка є неповнолітньою стягуються з законного представника ОСОБА_1
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та обрати їй за цим Законом міру покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 25.10.2011 року, призначити їй до відбування кінцеву міру покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з законного представника ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи ( а.с.55) в сумі 225 грн. 12 коп., які перерахувати на р/р №31258272211843 НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, в УДК Житомирської області, МФО 811039.
Речові докази по справі, які передані на зберігання під розписку власнику (а.с.41): велосипед марки «Мінськ»- залишити власнику ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом 15 діб, починаючи з моменту його проголошення.
Суддя Т.С.Рябенька
Суддя ОСОБА_9