вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09.10.08Справа №2а-2808/08/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Лісецькій Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579375»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 20450,00 грн.
за участю представників:
від позивача - Бахарева Н.Ю. - провідний спеціаліст, довіреність від 09.04.08р. №04-5/8
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579375» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік в сумі 20450,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2007 році працевлаштування інваліда на 1 робочому місці, але фактично інваліда не працевлаштував, у зв'язку з чим повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 20450,00 грн.
Представник позивача під час судового засідання наполягав на задоволені позовних вимог з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином.
Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в неї матеріалами.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 579375» 12.01.2006 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.
Згідно ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця. Зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2007р. у кількості 20 осіб, із них біли відсутні працівники, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника складав 20450,00 грн.
Крім того, перевіркою виконання ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено порушення чинного законодавства, а саме у висновках в акті зазначеної перевірки від 11.06.2008 року вказано, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складав 1 особу, натомість документи інваліда не були представлені. Отже, адміністративно-господарські санкції, які необхідно сплатити відповідачу до державного бюджету України складають 20450,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 (далі Положення № 314) робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
В силу викладеного суд приходить до висновку, що відповідно до норм, визначених у Положенні № 314, робоче місце для інваліда вважається створеним саме з моменту працевлаштування на ньому інваліда. В силу чого стає очевидним, що підприємству необхідно не тільки спрямовувати у відповідні фонди та установи (організації) інформацію про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, атестувати робоче місце спеціальною комісією, виконати інші вимоги, викладені у Положенні № 314, але і працевлаштувати на ньому інваліда, інакше місце вважається нествореним.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2007р. в кількості 1 особи у зв'язку з чим, приймаючи до уваги визначену ним середньорічну заробітну плату штатного працівника за 2007 рік у розмірі 20450,00 грн., суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 20450,00 грн. адміністративно-господарських санкцій є обґрунтованими.
При цьому суд вважає необхідним визначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2007 році інвалідів, сплати за непрацевлаштування інвалідів 20450,00 грн.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
За згодою представника позивача в ході судового засідання, яке відбулось 09.10.2008р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 13.10.2008р.
Керуючись ст.ст.160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 579375» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 5/2; ЄДРПОУ 33980372, р/р 26005054903051 у КРУ КБ „Приватбанк”, МФО 384436) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10а, банківські реквізити: р/р № 31215230700002, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополя 50070000, банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01;4% за не зайняті інвалідами робочі місця за 2007 рік) адміністративно-господарські санкції в сумі 20450,00 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.