вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.10.08Справа №2а-2719/08/7
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Бурдейної Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ТОВ "Криниця"
до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю:
позивача -
відповідача - представник за довіреністю від 26.09.08р. № 63/10-0 Зонтова Є.А., представник за довіреністю від 25.04.08р. №33 Шумілова Н.А.
Сутність спору: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Феодосія АР Крим від 20.08.2008р. №001649 0006101503/0 про сплату податкового зобов'язання у сумі 1090,10 грн. за основним платежем, та 54,51грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 21 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІV від 06.10.1998р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням процедури встановленій п.4.11 та 4.12 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та непланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПАУ від 10.08.05р. № 327 стосовно строків прийняття податкового повідомлення-рішення.
Також на думку позивача органи ДПС відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» не мають права визначати розмір орендної плати за землю. Позивач вважає, що сума орендної плати, яка була змінена та сплачувалась ним відповідно до рішення Коктебельської селищної ради від 31.01.08р. №1620 та доповнень до договору оренди від №10 від 30.12.2004р. підписаних сторонами та набравшими сили 20.02.2008р., визначена правильно та відповідає поданої позивачем до ДПІ в м. Феодосія АР Крим декларації орендної плати за земельні ділянки. Тому відповідач в акті камеральної перевірки від 09.04.2008р. №1155/15-3/31891946 не мав ніяких підстав зазначати іншу суму.
Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтування позиції відповідача викладено в письмових запереченнях на адміністративний позов доданих до матеріалів справи (а.с.35-36).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Криниця» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Краснолиманської міської ради Донецької області 24.10.2002р. (а.с.22).
Рішенням 39 сесії 24 скликання Коктебельської селищної ради № 2548 від 30.09.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою з відводу і передачі в оренду земельної ділянки ТОВ «Криниця» (а.с.13) позивачу строком на 49 років передана земельна ділянка кадастровий номер 01 116 457 0001 001 0503, площею 0,2330 га, для використання у комерційних цілях. Під завершення будівництва гуртожитку в с. Коктебель, пров. Долинний, 15.
30.12.2004р. між позивачем та Коктебельською селищною радою був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с.6-8), предметом якого була ділянка земельна ділянка: кадастровий номер 01 116 457 0001 001 0503, площею 0,2330 га., орендна плата відповідно до п. 7 договору, встановлена у сумі 24594,80грн., договір зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі 29.09.2005р. за № 040501900096 (Далі договір №040501900096).
Відповідно до п.1 Рішення 29 сесії 5 скликання Коктебельської селищної ради №1620 від 31.01.2008р. «Про зменшення орендної плати за земельні ділянки» (а.с.14) вирішено на період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. встановити орендну плату за земельну ділянку передану позивачу відповідно до договору оренди землі від 29.09.2005р. №040601900096 у сумі 19 627,83 грн.
20.02.2008р. між позивачем та Коктебельською селищною радою на підставі вищезазначеного рішення був укладений договір про внесення змін у договір оренди землі №040601900096 (а.с.16), який доповнив пункт №7 договору абзацом про встановлення з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. орендної плати за зазначену земельну ділянку у сумі 19 627,83 грн.
Державною податковою інспекцією в м. Феодосія була проведена перевірка податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності позивача, за результатами проведення якої був складений акт перевірки №1155/15-3/31891946 від 09.04.2008р. (а.с.9).
Відповідно до акту перевірки встановлені заниження розміру орендної плати за землю згідно з договором оренди.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 2008.20078р. №001649 0006101503/0 про стягнення з позивача податкового зобов'язання у сумі 1144,61 грн. з яких 54,51 грн. становлять штрафні (фінансові) санкції (а.с.5).
Позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 8 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідно до пункту 3 частини 3 цієї статті, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу» встановлені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, та об'єднаних державних податкових інспекцій, до яких зокрема відносяться: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контроль своєчасності подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу» встановлені права органів державної податкової служби, до яких відносяться здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також застосування до платників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
За таких обставин, суд вважає, що проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача (камеральної), а саме перевірки податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відбувалося у межах компетенції відповідача встановлених Законом.
Частиною 1 статті 3 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - частина 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно з п. 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.1998р. У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.
Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договір від 20.02.2008р. про внесення змін у договір оренди землі №040601900096 не був зареєстрований відповідним державним органом земельних ресурсів, позивачем відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України не надано доказів проведення такої реєстрації.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що договір від 20.02.2008р. про внесення змін у договір оренди землі (а.с.16) не набрав чинності, отже між сторонами договору не виникало нових прав та обов'язків, а права та обов'язки встановлені договором №040601900096 не змінялися, таким чином орендна плата за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. не змінялася і повинна обчислюватися відповідно до договору №040601900096.
Таким чином, порушення Закону встановлені відповідачем при проведенні перевірки податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, стосовно заниження суми орендної плати підтверджуються матеріалами справи.
Абзацом 1 пункту 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 встановлено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Аналіз зазначеного пункту свідчить про те, що союз «або» у тексті даної норми між словами: «…від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок…», та словами: «…вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні…», встановлює дві незалежних друг від друга підстави виникнення початку спливу десятиденного строку для прийняття керівником податкового органу податкового повідомлення-рішення.
Слова викладені у цій нормі: «..вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні..», свідчать про те, що податковому органу для прийняття податкового повідомлення-рішення має бути відомо про отримання акту перевірки суб'єктом господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки був складений 09.04.2008р., а спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 20.08.2008р.
Відповідачем, в якості доказу обґрунтування причин прийняття податкового повідомлення - рішення з затримкою, наданий лист Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.09.2008р., який свідчить про те, що відповідач не міг своєчасно дізнатися про дату отримання позивачем акту перевірки з вини працівника пункту поштового зв'язку.
Суд вважає, що прийняття відповідачем податкових - повідомлень рішень з затримкою не є підставою вважати про відсутність порушень законодавства з боку позивача встановлених при проведенні невиїзної документальної перевірки.
Суд критично оцінює доводи позивача стосовно невідповідності кадастровому номеру земельної ділянки, що орендується позивачем, оскільки відповідач зробив висновки перевірки на підставі поданої позивачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державно і комунальної власності (а.с.10), відомостей із договору оренди землі (а.с.11), які заповнені та підписані посадовими особами позивача.
Крім того, чинним законодавством не передбачено, що зміна кадастрового номеру земельної ділянки має наслідки невиконання умов договору сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 30 грудня 2004р. зареєстрований у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі 29.09.2005р. за № 040501900096 був чинним на час проведення перевірки відповідачем та на цей час.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 10.10.2008 року.
Керуючись ст. ст. 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Маргарітов М.В.