"07" березня 2012 р. Справа № 5002-28/3339-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПрокопанич Г.К.
суддівЄвсікова О.О., Попікової О.В.
за участю представників:
від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
від відповідача:ОСОБА_1 -за дов. від 30.12.2011р. № 123-Д
від третьої особи 1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
від третьої особи 2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиФонду майна Автономної Республіки Крим та Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2011р.
та на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від 19.12.2011р.
у справі№ 5002-28/3339-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фан"
доФонду майна Автономної Республіки Крим
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1. Головне управління Державного казначейства України у Автономній Республіці Крим
2. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим
простягнення 682 473,08 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фан" (далі -позивач, ТОВ "Фан") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим (далі -відповідач, Фонд майна АР Крим) про стягнення 682 473,08 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2011р. (суддя Лукачов С.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. (головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Гонтар В.І., Плут В.М.), позов задоволено, присуджено до стягнення з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан" 682 473,08 грн.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, Севастопольський апеляційний господарський суд зазначив, що грошові кошти в розмірі 682 473,08 грн. підлягають поверненню з бюджету Автономної Республіки Крим, рахунок якого відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, положеннями пункту 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ, Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701. При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв'язку з розірванням в судовому порядку укладеного між сторонами договору від 29.12.2009р. № 2823 купівлі-продажу нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, відпала підстава, на якій відповідачем були набуті грошові кошти, сплачені позивачем за об'єкт приватизації.
Крім того, постанова апеляційного господарського суду вмотивована необхідністю стягнення спірних грошових коштів з Фонду майна Автономної Республіки Крим та поверненням коштів з бюджету Автономної Республіки Крим, рахунок яких відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим, оскільки вказані кошти були перераховані до Державного бюджету України та бюджету Автономної Республіки Крим.
Не погодившись з прийнятими у справі рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, положень статті 1212 Цивільного кодексу України, пункту 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ, Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 32, Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701. Так, на думку відповідача, судами не враховано, що у разі розірвання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації у зв'язку з невиконанням його умов вказаними нормативно-правовими актами передбачено можливість повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, лише після повторного продажу об'єкта приватизації і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК.
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, також не погодившись з прийнятими у справі рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Вимоги касаційної скарги Мінфіна АР Крим обґрунтовані порушенням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального права, зокрема, положень Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701.
Від ТОВ "Фан" на адресу Вищого господарського суду України надійшла телеграма, в якій позивач не погоджується з доводами касаційної скарги відповідача.
Розглянувши касаційні скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.12.2009р. між Фондом майна АР Крим та ТОВ "Фан" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що належить Автономній Республіки Крим, а саме: складських приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а. Договір зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 29.12.2009р. за № 2823.
В матеріалах справи даний договір відсутній.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивачем сплачено 682 473,08 грн. вартості об'єкту приватизації за договором від 29.12.2009р., в тому числі десять відсотків його початкової вартості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2010р. у справі № 2-22/2097-2010 (за позовом Фонду майна АР Крим до ТОВ "Фан" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки в сумі 282 400,00 грн.) договір купівлі-продажу від 29.12.2009р. № 2823 розірвано, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Фан" його умов щодо повної сплати вартості об'єкту приватизації.
Згідно частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 653 ЦК України).
В абзацах 1, 2 пункту 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки (далі -Державна програма приватизації), затвердженої Законом України від 18.05.2000р. № 1723-III "Про Державну програму приватизації", передбачено, що у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів".
В абзаці 2 пункту 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів передбачено, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.
Згідно пункту 2 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, якщо у державну власність повертаються інші об'єкти приватизації ніж пакети акцій, проводиться: інвентаризація та оцінка об'єкта; приймання його державним органом приватизації; прийняття державним органом приватизації рішення про повторний продаж поверненого у державну власність об'єкта приватизації.
Приймання об'єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акта, форма та порядок затвердження якого визначаються Фондом державного майна України (пункт 11 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів).
У відповідності до пункту 13 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, державний орган приватизації після прийняття об'єкта, поверненого у державну власність, приймає рішення щодо способу його повторного продажу.
В абзаці 3 пункту 133 Державної програми приватизації передбачено, що у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.
У відповідності до пункту 3 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 32, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об'єкта у зв'язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 133 Державної програми приватизації, наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701 затверджено Порядок повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу (далі -Порядок). Вказаним Порядком визначається механізм повернення покупцю об'єкта приватизації коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу або визнання його недійсним через невиконання його умов і повернення об'єкта приватизації у власність держави.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Порядку, при розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення покупцю коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду. Джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави. Розрахунки здійснюються тільки після повторного продажу державою об'єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК. Розрахунки з покупцем орган приватизації здійснює в десятиденний термін з дня надходження коштів від повторного продажу об'єкта на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що у разі розірвання договору купівлі-продажу об'єктів приватизації, у зв'язку з невиконанням його умов, повернення покупцю коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється на підставі рішення суду, тільки після повторного продажу об'єкта приватизації, повернутого у власність держави, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АР Крим.
При прийнятті оскаржуваних рішення та постанови судами першої та апеляційної інстанцій не було з'ясовано чи було здійснено інвентаризацію, оцінку та приймання спірного майна (складських приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а) державним органом приватизації в установленому порядку, чи було Фондом майна АР Крим проведено повторний продаж спірного об'єкта приватизації, та чи надійшли, відповідно, від такого продажу кошти на рахунок фонду приватизації АР Крим для їх подальшого повернення позивачу згідно Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701.
За таких обставин, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача грошових коштів в розмірі 682 473,08 грн., сплачених ним за об'єкт приватизації, є передчасними.
Колегія суддів визнає суперечливим та безпідставним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що прийняття Фондом майна АР Крим наказу від 04.07.2011р. № 265 про відміну дії рішення з приватизації спірного майна, внаслідок чого повторний його продаж неможливий, свідчить лише про пошуки відповідачем формальних підстав з метою ухилення від повернення коштів.
При цьому, прийняття Фондом майна АР Крим наказу від 04.07.2011р. № 265 "Про відміну наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 27.04.2011р. № 151 "Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке належить Автономній Республіці Крим -складських приміщень, які знаходяться на балансі Кримського республіканського центра обліку нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а" не впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки підставою для повернення коштів є проведення повторного продажу державою об'єкта приватизації, а дії чи бездіяльність Фонду майна АР Крим щодо не проведення повторного продажу може бути предметом окремого спору про визнання їх неправомірними.
Крім того, суди попередніх інстанцій, застосовуючи статтю 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, не звернули увагу, що предметом регулювання вказаної законодавчої норми є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.
В свою чергу, правовідносини, які є предметом спору у даній справі врегульовані положеннями Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ, Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 32, Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. № 1701, які, відповідно, є спеціальними до цих відносин.
Також, судова колегія вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про те, що грошові кошти в розмірі 682 473,08 грн. підлягають поверненню саме з бюджету Автономної Республіки Крим, рахунок якого відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим. Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не дав належної юридичної оцінки доданим до апеляційної скарги платіжним дорученням від 01.02.2010р. №№ 1219, 1221, від 03.03.2010р. №№ 1238, 1239, від 18.03.2010р. №№ 1250, 1248, випискам з банківських рахунків, довідкам Фонду майна АР Крим про отримання та розподіл грошових коштів від 28.01.2010р., 26.02.2010р., 16.03.2010р., у відповідності до яких, кошти, що поступили Фонду майна АР Крим від ТОВ "Фан" в сумі 682 473,08 грн., були перераховані по двох напрямках: до бюджету Автономної Республіки Крим у вигляді доходів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, на загальну суму 568 727,57 грн., та до Державного бюджету України у вигляді податку на додану вартість на суму 113 745,51 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли до передчасних висновків про задоволення позовних вимог.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів, враховуючи приписи ст.1117 ГПК України, дійшла висновку, що оскаржувані судові підлягають скасуванню, як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Фонду майна Автономної Республіки Крим та Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. у справі № 5002-28/3339-2011 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим в дохід Державного бюджету України 6 824,73 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: О.О. Євсіков
О.В. Попікова