Постанова від 26.09.2008 по справі 12/149

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2008 р. № 12/149

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Зерноторгова спілка»до Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції, третя особа -Акціонерний комерційний банк «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити пені дії,

встановив:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції, в якому просить: 1) визнати дії відповідача незаконними; 2) зобов'язати ВДВС Голованівського РУЮ Кіровоградської області надати позивачу належним чином посвідчену копію звіту про оцінку майна ПП «Зерноторгова спілка»в повному обсязі; 3) зобов'язати ВДВС Голованівського РУЮ Кіровоградської області надати позивачу строк для оскарження даного звіту шляхом поновлення строку оскарження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що Відділом державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області порушено положення Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, статей 34, 35, 57, а також положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»та Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Відповідач письмово позовні вимоги не визнав, аргументуючи тим, що Відділом державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області при вчиненні дій щодо оцінки вартості майна дотримано норми законодавства та вчинено усі необхідні дії за для повідомлення сторін виконавчого провадження про результати оцінки майна. Свого представника до суду не направив, повідомлений належним чином.

Представник третьої особи проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Підстав для відкладення чи оголошення перерви судового засідання 26.09.2008 року не вбачалося.

Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області про відкриття виконавчого провадження №5765 від 03.12.2007 р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №3120 від 18.05.2006 р., виданого приватним нотаріусом Михайленко С.А.

Тож на виконанні у ВДВС Голованівського РУЮ Кіровоградської області знаходиться виконавче провадження №5765 по стягненню з ПП «Зерноторгова спілка» грошових коштів на користь АКБ «ЧБРР».

Позивач у своєму позові посилається на те, що під час здійснення цього виконавчого провадження відповідач неодноразово порушував його права та нормативно-правові акти.

Як встановлено, листом від 04.03.2008р. №1774 відповідач повідомив позивача про оцінку вартості майна ПП «Зерноторгова спілка». Зокрема, відповідач надіслав на адресу позивача заключення про оцінку вартості ПП «Зорноторгова спілка», а також повідомив, що відповідно до статей 11-1, 12 Закону України «Про виконавче провадження»позивач має право звернутись до ВДВС Голованіського РУЮ та отримати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження.

Вважаючи, що дана форма повідомлення є неналежною позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім держаного виконавця ) та особи, які залучені до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В силу ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, проводити оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Зазначені положення Закону передбачають право державного виконавця проводити оцінку майна боржника за для виконання у примусовому порядку стягнення.

У ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що в результаті протиправних дій відповідача він був обмежений у строках оскарження оцінки вартості майна не знаходять свого підтвердження нормами законодавства. За змістом ч.4 ст.57 перебіг строку, протягом якого сторона має право оскаржити оцінку до суду починається з дня отримання повідомлення, а не з дня коли це повідомлення було направлене.

При цьому зазначені положення Закону зобов'язують державного виконавця повідомити про оцінку майна боржника, проте форми повідомлення та переліку матеріалів, які мають надсилатися разом із повідомленням Закон не містить. Тож Закон має імперативну норму щодо самого факту повідомлення. Докази, які містяться у матеріалах справи, свідчать, що ця вимога була виконана.

З викладеного випливає, що дії відповідача ніяким чином не можна вважати порушенням прав позивача.

Крім того, вимога про зобов'язання відповідача надати позивачу строк для оскарження даного звіту шляхом поновлення строку оскарження є необґрунтованою і безпідставною. Так, право оскарження звіту гарантовано законом і це право позивача ніким не було і не могло бути порушене. А питання щодо поновлення відповідного строку може вирішуватись при оскарженні звіту.

Вбачається, що відповідач не перешкоджав позивачу в отриманні відповідного звіту. При цьому з'ясовано, що дії стосовно отримання звіту та його оскарження позивачем не учинялися.

За таких підстав, позовні вимоги про зобов'язання надати позивачу належним чином посвідчену копію звіту про оцінку майна ПП «Зерноторгова спілка»в повному обсязі та зобов'язати ВДВС Голованівського РУЮ Кіровоградської області надати позивачу строк для оскарження даного звіту шляхом поновлення строку оскарження також не можуть бути задоволені.

Частина 2 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу»встановлює, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

У ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі було надано достатньо належних доказів, які підтверджують правомірність його позиції.

Позивач не довів, що діями ВДВС Голованівського РУЮ порушуються норми чинного законодавства, не надав доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та не довів переконливості своїх доводів перед судом. Тому суд вважає заявлені позовні вимоги позивача необґрунтованими.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову Приватному підприємству «Зерноторгова спілка»- відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цвіркун Ю.І.

Попередній документ
2183807
Наступний документ
2183809
Інформація про рішення:
№ рішення: 2183808
№ справи: 12/149
Дата рішення: 26.09.2008
Дата публікації: 13.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: