02 червня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
при секретарі Протасенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рiшення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповiтом, -
встановила:
06 грудня 2002 року заступник прокурора Одеської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Першої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, а 10.12.2002 року, уточнивши позовні вимоги, і до ОСОБА_2 про поновлення строку на прийняття спадщини за заповітом, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, про зобов'язання сторін повернути в первісний стан все майно, отримане по угоді, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2005 року позов заступника прокурора Одеської області в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2006 року зазначене рішення скасовано, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді справи ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 липня 2007 року прийнята відмова заступника прокурора Одеської області від позовної заяви в інтересах ОСОБА_1
09.10.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у новій редакції до Першої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5., ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини за заповітом, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, про зобов'язання сторін повернути в первісний стан все майно, отримане по угоді, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що 22 червня 1999 року ОСОБА_3 оформила заповіт на її ім'я на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Про смерть ОСОБА_3 вона довідалась у жовтні 2002 року від знайомої ОСОБА_4 Шестимісячний строк, передбачений ст. 549 ЦК України /в редакції 1963 року/ для прийняття спадщини пропущено нею з поважних причин, так як не знала, що ОСОБА_3 померла, участі у її похованні за цих же підстав вона не приймала, нотаріус у якого знаходилася спадкова справа згідно записів в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про нотаріат» не сповістила її про відкриття спадщини.
Із заявою про відмову від прийняття спадщини у вигляді квартири до нотаріуса вона не зверталася, у зв'язку з цим вимоги ст. 554 ЦК України /в редакції 1963 року/ про приріст спадкової долі не поширюється на відповідача ОСОБА_5
Видаючи ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_1 вважає, що нотаріус Першої Одеської державної нотаріальної контори м. Одеси порушила ст.69 Закону України «Про нотаріат» та п. 114 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Головуючий у першій інстанції Гандзій Н.В. Справа № 22ц-1648/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 37
Крім цього, вона зазначає, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу спірної квартири не відповідає вимогам ст. 48 ЦК України /в редакції 1963 року/, а тому підлягає скасуванню, як недійсний.
Із зазначених підстав ОСОБА_1 просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі позов не визнали.
Рiшенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 листопада 2008 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, вважаючи, зазначене рішення незаконним та необґрунтованим просить про його скасування з ухваленням нового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 1999 року ОСОБА_3 оформила заповіт на її ім'я ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Шестимісячний строк, передбачений ст.549 ЦК України /в редакції 1963 року/ для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустила, участі у її похованні не приймала, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК /УРСР 1963 року/, чинного на час виникнення спірних правовідносин, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно статей 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 550 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Позивач ОСОБА_1 . не надала суду докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, не були вони здобуті і в судовому засіданні.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знайомі між собою короткий час, остання зв'язок із ОСОБА_3 не підтримувала, її посилання на те, що вона хворіла та не могла спілкуватися із ОСОБА_3, у зв'язку з чим про її смерть узнала після спливу строку на звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини, не заслуговують на увагу.
Згідно записів в епікризі хворої ОСОБА_1, виданому міською лікарнею №5 м.Одеси, який є в матеріалах справи (а.с.15 т.1), ОСОБА_1 ., проходила лікування з 14.02.2002 по 07.03.2002 року, тобто до настання смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Але стороннього догляду не потребувала, доказів того, що вона хворіла в період строку звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини суду також не надала.
Таким чином, ОСОБА_1 підстав, для усунення ОСОБА_5 від права на спадкування майна ОСОБА_3 суду не навела.
Враховуючи наведені обставини справи та давши належну оцінку доказам по справі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу ОСОБА_1 в пред'явлених вимогах щодо продовження строку на прийняття спадщини за заповітом, а тажож в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, про зобов'язання сторін повернути в первісний стан все майно, отримане по угоді, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом .
При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, рішення ґрунтується на повно, всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог позову не вбачається.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 307, 308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді