«23» червня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Михайлова В.О., Фальчука В.П.,
при секретарі - Шевляковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про виселення, витребування майна і усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області. 15.06.2010 року доповнила свої вимоги, звернувшись також і до ОСОБА_4, та остаточно просила з метою захисту її права власності та права користування незавершеним будівництвом житлового будинку (будівельними матеріалами, вкладеними в будівництво) АДРЕСА_1 Одеської області, зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 виселитись з даного будинку як з нежилого приміщення та повернути їй всі господарські приміщення даного будинку, заборонити їм користуватися земельною ділянкою площею 0,10 га за вказаною адресою та не перешкоджати їй в користуванні цієї земельної ділянки (а.с.464-469 т.1).
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником всіх будівельних матеріалів, вкладених в будівництво житлового будинку за вказаною адресою, а земельна ділянка була передана їй в користування на підставі рішення Нерубайської сільської ради №7 від 04.06.1987 року. Відповідачі проживають в цьому будинку, користуються земельною ділянкою, чим порушують її права як власника та землекористувача.
Представник ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову. Пояснив, що позивачка в установленому законом порядку одержала в користування земельну ділянку і за свої кошти збудувала на ній житловий будинок.
ОСОБА_4 та їх представник позов не визнали. При цьому, пояснили, що житловий будинок був збудований за їх кошти, вважають, що проживають в ньому на законних підставах, а земельну ділянку викупили у позивачки.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,10га, що знаходиться по АДРЕСА_1 Одеської області шляхом заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуватись вказаною земельною ділянкою. Також суд зобов'язав відповідачів не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою.
В іншій частині вимог відмовив.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати у частині відмови їй в задоволенні позову, ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що в цій частині рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт представник ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати в частині усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуватись земельною ділянкою та зобов'язати їх не чинити ОСОБА_1 перешкод в її користуванні, ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в цій частині рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційних скарг, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Нерубайської сільської ради №7 від 04.06.1987 року ОСОБА_1 була отримана в постійне користування спірна земельна ділянка площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1, Одеська область, для будівництва житлового будинку.
20.08.1987 року за рішенням №30 виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів ОСОБА_1 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку на відведеній земельній ділянці згідно будівельного паспорту за типовим проектом житловою площею 55,40 кв.м.
На час розгляду справи судом встановлено, що загальна площа збудованого будинку складає 102,80 кв.м., тобто має місце самочинне будівництво.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.09.2010 року в позові про визнання права власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_1 відмовлено (а.с.443-448 т.1).
Відмовляючи в позові про виселення ОСОБА_3 зі вказаного будинку та витребування у відповідачів майна, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не є власником збудованого будинку і не довела своє право власності на будівельні матеріали, використані при його будівництві, посилаючись на те, що між сторонами фактично існує суперечка про право власності на спірний будинок і стягнення понесених витрат, у зв'язку з його реконструкцією, що встановлено рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.03.2010 року, яке набрало законної сили (а.с.447 т.1).
На час розгляду справи позивачка не оформила своїх прав на будинок та на надвірні споруди, в зв'язку з чим вона не має право вимагати їх повернення відповідно до положень в ст.387 ЦК України та ставити питання про виселення відповідачів з нежилого приміщення.
Колегія погоджується з висновками суду, і вважає, що в цій частині рішення відповідає матеріалам справи і вимогам вищевказаній нормі матеріального права.
З інших правових підстав ОСОБА_1 вимоги не заявлялися.
Що стосується рішення в частині задоволення її позовних вимог про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_3 користуватись нею, то воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Колегія вважає, що до тих пір, поки між сторонами не вирішиться питання по спірному будинку з інших підстав, відповідачі мають право користуватися ним по вищевикладеним мотивам та з урахуванням того, що вони в будинку зареєстровані, а також користуватися спірною земельною ділянкою, на якій він знаходиться.
Позивачка має право користуватися тільки земельною ділянкою, оскільки вона отримала її згідно рішення Нерубайської сільської ради №7 від 04.06.1987 року, яке ніким не скасовано і не визнано незаконним, а відповідачі не повинні їй чинити перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою. В зв'язку з чим, колегія погоджується з рішенням суду про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Доводи скарги ОСОБА_1 про те, що висновки суду, що вона не набула права власності на новостворений будинок, і що між сторонами існує спір про право власності на вказаний будинок, є голослівні - не можуть бути прийняті до уваги по вищевикладеним мотивам.
Твердження про те, що суд в порушення вимог ст.58 ЦПК України прийняв за належні докази накладні на будівельні матеріали на ім'я ОСОБА_5 і зробив невірний висновок про те, що ОСОБА_1 повинна доказувати своє право власності на будівельні матеріали, є безпідставні і суперечать вимогам ст.10 ЦПК України, а також висновкам, викладених в рішенні апеляційного суду від 25.03.2010 року (а.с.447 т.1).
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона є законним забудовником будинку і відповідно до ст.15 ЦК України має право на захист свого порушеного або невизнаного права, не є підставою для скасування рішення, оскільки позов заявлявся з інших правових підстав (а.с.465 т.1). На думку колегії, вирішення спору між сторонами стосовно самочинного будівництва можливе лише з підстав, передбачених ст.376 ЦК України.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року в частині усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 Одеської області шляхом заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4 користуватись земельною ділянкою - скасувати. В цій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.О.Михайлов
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька