06 липня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Доценко Л.І., Мартинової К.П.,
при секретарі Яні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2011 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
У січні 2010 року АКБ «Трансбанк» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 ТОВ «Лідо» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2241 від 15.05.2008 року в розмірі 775 564,58 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що згідно кредитного договору № 2241, укладеного між АКБ «Трансбанк»та ТОВ «Обрій-Н», останній отримав грошові кошти у кредит в розмірі 495 000 грн. строком користування до 13 травня 2009 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,0% річних. Станом на 02.12.2010 року заборгованість не погашена. З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Обрій-Н» за кредитним договором № 2241 було укладено: договір іпотеки, посвідчений 14.05.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстр № 843, за умовами якого ТОВ «Обрій-Н» передав в іпотеку позивачу майнові права на індивідуальний жилий будинок № 27 тип будинку 1, загальною площею 167,5 кв.м, зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном житлового комплексу, що буде збудовано в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області; договір поруки № 2241-1 від 14.05.08 р, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно з ТОВ «Обрій - Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором № 2241; договір поруки № 2241-2 від 14.05.08 р, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором № 2241; договір поруки № 2241-3 від 14.05.08 р, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором № 2241; договір поруки № 2241 від 14.05.08 р, за умовами якого ТОВ «Лідо» зобов'язалось солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором № 2241.
Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В. Справа № 22ц-4896/2011
Доповідач Журавльов О.Г. Категорія ЦП:27
У порушення умов кредитного договору № 2241 відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, в результаті чого станом на 01.01.2010 року сума заборгованості по погашенню кредиту становить: 495 000, 00 грн. - простроченої заборгованості по сплаті кредиту; 82 047,92 грн. - прострочених відсотків за кредитом; 67475,67 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту; 7 290,99 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 123 750,00 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту. Всього загальна сума заборгованості становить - 775 564,58 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2010 року позов АКБ «Трансбанк» задоволено.
Стягнено на користь АКБ «Трансбанк» солідарно з ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ «Лідо»: 495 000,00 грн. - простроченої заборгованості по сплаті кредиту; 82 047,92 грн. - прострочених відсотків за кредитом; 67 475, 67 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту; 7 290, 99 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 123 750,00 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, судові витрати по справі у розмірі 1820 грн., а всього заборгованості у сумі 777 384,58 грн.
Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_1 В скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказуючи на безпідставність оскаржуваного судового рішення.
Інші сторони судове рішення не оскаржували.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що АКБ «Трансбанк» на підставі кредитного договору № 2241 надав, а ТОВ «Обрій-Н» отримав, та зобов'язався повернути у строк до 13 травня 2009 року (включно) грошові кошти у розмірі 4950 000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 22,0 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2241 були укладені договір іпотеки від 14.05.2008 р. р. № 843 укладений між позивачем та відповідачем-1, договір поруки № 2241-1 від 14.05.08. р укладений між позивачем та відповідачем-2, договір поруки № 2241-2 від 14.05.08 р. укладений між позивачем та відповідачем - 3, договір поруки № 2241-3 від 14.05.08 р. укладений між позивачем та відповідачем - 4, договір поруки № 2241 від 14.05.08 р. укладений між позивачем та відповідачем - 5.
Відповідно до умов договорів поруки позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань як від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного окремо. Крім того, поручителі відповідають перед позивачем всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.
Згідно п. 9.3, 9.4. кредитного договору № 2241 на заборгованість по погашенню кредиту та на заборгованість по сплаті процентів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно п. 9.8 кредитного договору № 2241 за невиконання своїх обов'язків передбачених пунктами 8.2.1-8.2.13, 8.2.15-8.2.18 цього договору, позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25% від суми наданого кредиту за кожен випадок відповідного порушення.
Відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором № 2241 не виконали. У зв'язку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 01.01.10 р. складає - 775 564, 58 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги АКБ «Трансбанк» районний суд виходив з із факту невиконання боржниками своїх зобов'язань за кредитними договором.
Однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна із таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 509 ЦПК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України та роз'яснень, викладених в абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами адміністративного судочинства (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших спорів за правилами цивільного судочинства.
Вирішуючи спір у порядку цивільного судочинства, районний суд не врахував, що в одному провадженні об'єднані вимоги юридичної особи АКБ «Трансбанк» до інших юридичних осіб - ТОВ «Обрій-Н», ТОВ «Лідо» та фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що виникли з укладених ними договорів відповідно кредитного та поруки, та які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства до ТОВ «Обрій-Н», ТОВ «Лідо» та в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1
Оскільки відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, і якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог між юридичними особами, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України)
При цьому не порушуються права всіх сторін, оскільки згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини між кредитором і боржником за кредитними договором та між кредитором і поручителем за відповідним договором поруки.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду в частині задоволення позову АКБ «Трансбанк» до ТОВ «Обрій-Н», ТОВ «Лідо» про стягнення заборгованості за договором кредиту підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі ч.1.п.1.ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України.
Доводи скарги про те що судом першої інстанції не надано належної оцінки договору між АКБ «Трансбанк» та ТОВ «Обрій-Н», про участь у фонді фінансування будівництва житлового комплексу не заслуговують на увагу, оскільки зобов'язання за цим договором стосуються відносин між двома юридичними особами.
Посилання скарги на неправильне визначення розміру заборгованості за кредитним договором є безпідставними, оскільки факт невиконання зобов'язань підтверджено належними доказами та не спростовується і самим апелянтом, а сума боргу підтверджена відповідним розрахунком заборгованості за кредитним договором, який не спростований апелянтом, а є тільки його припущеннями.
Посилання апелянта на те, що при укладені кредитного договору та договору поруки були порушені норми ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та умови договору є несправедливими судова колегія до уваги не приймає, тому що ОСОБА_1 договір не оскаржений та при розгляді справи не встановлено відсутності волевиявлення поручителя при його підписанні.
Що стосується задоволення вимог АКБ «Трансбанк» до ОСОБА_1, то висновки районного суду, всупереч твердженню скарги, ґрунтуються на належних доказах досліджених в судовому засіданні, які підтверджують правильність судового рішення в цій частині. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 79-81 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що не сплачені апелянтом при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 310 ч.1, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2011 року в частині задоволення позову Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» про стягнення заборгованості за кредитним договором із стягненням судових витрат скасувати та провадження по справі в цій частині закрити.
Рішення суду в частині задоволення позову Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 850,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 гривень.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Г.Журавльов
Судді
Л.І.Доценко
К.П.Мартинова