17 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Парапана В.Ф., Панасенкова В.О.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання дій посадових осіб незаконними та поновлення черги на квартирному обліку,
встановила:
В суду з позовною заявою до УСБУ в Одеській області звернулись позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в якій просили визнати протокол №10 засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Одеській області від 12.12.2007р. в частині виключення з квартирного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з усім складом їх сім'ї - незаконним, потім, змінивши предмет позову в ході розгляду справи в порядку ст.31 ЦПК України письмовою заявою від 02.03.2010р., просили суд зобов'язати УСБУ в Одеській області поновити квартирний облік по Управлінню на першочергове отримання квартири ОСОБА_2 з усім складом його сім'ї станом на 23.12.2003р., стягнути з УСБУ в Одеській області 6000 гривень витрат на правову допомогу. При цьому посилаються на те, що їх незаконно виключили усім складом сім'ї з першочергового квартирного обліку на отримання квартири по Управлінню СБУ в Одеській області, що підтверджується випискою з протоколу № 10 житлово-побутової комісії Управління СБ України в Одеській області від 12.12.2007 року. У виписці з протоколу № 10 від 12.12.2007 року вказано, що ОСОБА_2 виключений з квартирного обліку у зв'язку із штучним погіршенням свого житлового положення, а саме, згідно договору дарування квартири від 24.12.2002 року, на підставі якого він подарував трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначений висновок житлово-побутова комісія зробила на підставі довідки КП «Жилсервіс» м. Кілі'ї, про те, що ОСОБА_2 перебував наймачем квартири АДРЕСА_1 Одеської області, право власності на яку він у подальшому визнав у судовому порядку, що підтверджується рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 20.11.2002 року. Ордер на квартиру в м. Кілія ОСОБА_2 не отримував, наймачем не перебував, а придбав її на підставі договору № 3630 купівлі-продажу нерухомого майна від 03.09.1998 року на Одеській товарній біржі-представництві у м. Ізмаіл для своєї матері, ОСОБА_3 У зв'язку з необхідністю термінового продажу зазначеної квартири та відсутністю на той момент його матері, ОСОБА_3, яка домовлялась про придбання зазначеної квартири, він був вимушений бути покупцем по договору купівлі-продажу від 03.09.1998 року, яку придбав за кошти та в інтересах своєї матері, з метою подальшого його переоформлення та для проживання матері в зазначеній квартирі. У зв'язку з участю у ньому неповнолітньої особи, він вимушений був визнати зазначений договір дійсним у судовому порядку, що підтверджується рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 20.11.2002 року, після чого дружина, ОСОБА_1, діюча в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, 24.12.2002 року уклала договір дарування квартири АДРЕСА_1 його матері, ОСОБА_3, яка повинна була придбати її з самого початку. 12.08.2002 року, у зв'язку з реорганізацією Кілійського РО СБУ в Одеській області, він був переведений до Управління СБУ у Одеській області для подальшого проходження служби, але не маючи свого житла вимушений разом із своєю сім'єю орендувати його у різних організацій м. Одеси. 15.10.2002 року між ним та Одеською державною академією будівництва та архітектури був укладений договір про оренду кімнати в гуртожитку, площею 16 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_2. 25.12.2003 року, згідно виписки з протоколу № 12 засідання житлово-побутової комісії УСБУ, комісія поставила його на облік на отримання житла як першочергового, відповідно до п.49 Правил. 12.12.2007 року, на підставі протоколу №10 засідання житлово-побутової комісії УСБУ, його було вирішено виключити з квартирного обліку у зв'язку із штучним погіршенням свого житлового положення, а саме, даруванням належної йому квартири. Проте це може бути спростовано відповіддю № 368 від 25.03.2009 року на адвокатський запит, згідно якого, ОСОБА_2 за період часу з 01.06.1991 року по 12.08.2002 року не отримував квартиру з житлового фонду комунальної власності міської ради в м. Кілія. Таким чином, на час постановки на квартирний облік, він мав всі підстави для поліпшення своїх житлових умов по вище визначеним підставам, штучно їх не погіршував, у зв'язку з відсутністю у нього якого-небудь житла, через що вважає, що підлягає поновленню на квартирному обліку із складом сім'ї на першочерговий квартирний облік станом на 23.12.2003 року. У зв'язку з наданням йому юридичної допомоги, ним були понесені матеріальні витрати, у розмірі 6000 гривень, які він просить стягнути з відповідача на його користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, та представник ОСОБА_4, ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 позов підтримали, просили суд його задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_6 у задоволенні позову просила відмовити, посилалась при цьому на відсутність правових підстав.
Рішенням суду в задоволені позову було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», р ішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є незаконними та не обґрунтованими.
При цьому судом правильно були встановлені наступні обставини.
Згідно до рапорту від 12.11.2002р., ОСОБА_2 звертався до голови житлово-побутової комісії з проханням поставити його на квартирний облік у управлінні СБУ в Одеській області складом родини з 4 осіб.
У відповідності до листа від 01.02.2008р. №28-599 Одеської державної академії будівництва та архітектури, ОСОБА_2 та члени його родини наймають житлове приміщення в гуртожитку з 15.10.2002р., на підставі договору.
Згідно витягу з протоколу №12 засідання житлово-побутової комісії Управління СБУ в Одеській області від 25.12.2003р., ОСОБА_2, який переведений по службі з Кілійського РВ у зв'язку з оргштатними змінами, зі складом родини 4 осіб поставлений на облік до льготного списку першочерговців.
Відповідно до довідці від 27.09.2006р., за ОСОБА_2 нерухоме майно в м. Кілія на праві приватній власності не зареєстровано.
Згідно рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.11.2002р., за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1
У відповідності до договору дарування квартири від 24.12.2002р., ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.
Згідно витягу з протоколу №10 засідання житлово-побутової комісії Управління СБУ в Одеській області від 12.12.2007р., ОСОБА_2, виключений з квартирного обліку у зв'язку з штучним погіршенням житлового положення, а саме згідно договору дарування від 24.12.2002 року, ОСОБА_2 подарував трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 своїй матері.
Житлово-побутова комісія при цьому керувалася положенням ст. 35 ЖК України.
Колегія суддів вважає, що висновки житлово-побутової комісії Управління СБУ в Одеській області, викладені в протоколі №10 засідання від 12.12.2007р. є надуманими, необґрунтованими та незаконними.
Так, у ч. 1 с. 35 ЖК України наводиться перелік способів штучного погіршення житлових умов, що має наслідком відмову у прийнятті на квартирний облік. Цей перелік є вичерпним. Насамперед, до таких способів належить обмін займаного житлового приміщення в результаті якого (наприклад, при обміні більшого приміщення на менше, окремої квартири на комунальну і т. п.) у громадянина виникла потреба в поліпшенні житлових умов. Іншим способом є псування чи руйнування житлового приміщення, якщо у результаті цього приміщення, що раніше відповідало встановленій санітарній і технічній вимогам, стало непридатним для проживання. Інший спосіб полягає у відчуженню (продажу, дарування, обміну) житлового будинку (його частини), що належали громадянину на праві приватної власності. При цьому зазначені наслідки настають лише тоді, коли в результаті зроблених дій відбулося відповідне погіршення житлових умов особи. Сам по собі факт відчуження будинку, обміну чи псування житла, не дають підстави для застосування ч. 1 ст. 35 ЖК України.
Слід враховувати, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і про штучний характер такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч. 1 ст. 35 ЖК України не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік.
Ні комісія, ні суд не взяли до уваги той факт, що ОСОБА_2 був переведений з м. Кілія, на службу в іншу місцевість, а саме до м. Одеси, в управління служби безпеки України по Одеській області, у зв'язку з ліквідацією Кілійського районного відділу УСБУ в Одеській області.
У зв'язку із зміною місця роботи та переведення його до м. Одеси, у ОСОБА_2 відпала необхідність в проживанні на території м. Кілія, та утриманні житла, яке він придбав на підставі договору купівлі - продажу.
Відповідно до листа міського голови м. Кілія за №368 від 25.03.2009р. ОСОБА_2 ніякого ордеру на квартиру, яку подарував у 2002р., не отримував, її не приватизував.
При приїзді до м. Одеси в серпні 2002р., ОСОБА_2 разом із своєю родиною у складі 4-х осіб був поселений до гуртожитку, де і мешкає по сьогоднішній день.
Таким чином, ні судом, ні комісією не були встановлені та доведені свідомі та умисні дії позивачів, спеціально спрямовані на створення в обхід закону , права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.
Також колегія суддів вважає, що правовими документами, яким повинна була керуватись у своїх діях житлово-побутова комісія УСБУ, крім норм ЖК України, є затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. N 470 «Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні», та «Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», яка затверджена Наказом СБУ № 792 від 06.11.2007 року, які діяли на час виключення позивачів з квартирного обліку.
Відповідно до п.2 вказаних Правил обліку, жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено діючим законодавством),як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
П. 13 цих же Правил передбачено, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1. забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
2. які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам;
3. які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.
4. які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5. які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6. які проживають у гуртожитках;
7. які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї,
незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Відповідно до п. 15. цих Правил вбачається, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).
Громадяни, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Працівники, зв'язані за родом занять з постійним пересуванням, беруться на квартирний облік у тому населеному пункті, в якому вони прописані в установленому порядку.
Згідно п.3.12 «Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», яка затверджена Наказом СБУ № 792 від 06.11.2007 року, та також діяла на час виключення позивачів з квартирного обліку, працівники, які за попереднім місцем служби не знаходились на квартирній черзі, в випадку переміщення по службі, що пов'язане з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами своєї сім'ї на загальних підставах і в порядку, передбаченому законодавством України.
Позивачі не стояли на квартирному обліку за попереднім місцем служби.
Згідно п.3.15 вказаної Інструкції, співробітники та члени їх сімей знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого відпала потреба в наданні житла; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту; засудженням до позбавлення волі за вироком суду, що набрав законної сили, крім випадків звільнення від покарання чи відбуття; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством. Ці ж вимоги передбачені і в ст. 40 ЖК України.
На час постановки на облік квартирної черги в м. Одесі, а саме, 25.12.2003 року ОСОБА_2 дійсно не мав свого житла ні в м. Кілія, ні в м. Одеса, та ніяким чином штучно не погіршував свого житлового положення та не подавав ніяких відомостей, що не відповідають дійсності.
ОСОБА_2 перебуває на службі у СБУ разом з службою у лавах армії більше двадцяти років.
Згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення житлом» №1510-У1 від 11.06.2009 року, а саме, у ст.12 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнити, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення або грошова компенсація один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, належної оцінки доводам та поясненням сторін не дав.
В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн., колегія суддів вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, так як вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, квитанцій про сплату, позивач не надав, представник позивачів ОСОБА_5 представляв їх інтереси в суді першої інстанції за довіреностями (а.с.10-11).
Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п.2-4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2010 року - скасувати, та постановити нове рішення.
Визнати протокол №10 засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Одеській області від 12.12.2007р. в частині виключення з квартирного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з усім складом їх сім'ї - незаконним.
Зобов'язати Управління СБУ в Одеській області поновити квартирний облік по Управлінню на першочергове отримання квартири ОСОБА_2 з усім складом його сім"ї станом на 23.12.2003р.,
В задоволенні позову щодо стягнення з УСБУ в Одеській області 6000 гривень понесених витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий Р .Д. Громік
Судді В.Ф. Парапан
В.О. Панасенков
Копія вірна
Суддя апеляційного суду Одеської області Р.Д. Громік