20 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом,
встановила:
AT «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, посилаючись на те, що 25 квітня 2006 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 39780 дол. США строком на 84 місяці до 25 квітня 2015 року, а відповідач повинен був щомісячно повертати кредит із сплатою 12,95% річних у розмірах і у строки, визначені договором, та одноразової комісії за оформлення кредиту у розмірі 1,9% від суми кредиту. Оскільки відповідач свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконував, то станом на 20 січня 2010р. утворилася заборгованість у розмірі 52666,01 дол. США, що еквівалентно 421617,76 грн., які позивач просив стягнути на його користь разом з понесеними судовими затратами.
У свою чергу відповідач звернувся до суду з позовом до AT «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції про визнання недійсним кредитного договору та договору застави, посилаючись на те, що банком було порушено ряд вимог законодавства.
Ухвалою суду від 16 грудня 2010 року зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивача. Вказана ухвала оскаржена не була.
Cторони в останнє судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином. Представник позивача надала суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності. Представник відповідача надала суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю у судовому засіданні, призначеному у господарському суді Одеської області.
У судових засіданнях представник позивача підтримувала позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судових засіданнях не визнавали позовні вимоги, посилаючись на те, що під час укладання кредитного договору були порушені вимоги п . 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позичальнику не була повідомлена у письмовій формі інформація про умови кредитування, ст. 192, 524 ЦК України, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки кредит був наданий в іноземній валюті, а банк не має ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій; пункти 3.9, 3.10, 6.3 кредитного договору, які передбачають право банку змінювати процентну ставку без отримання додаткової згоди, п.3.5 кредитного договору, за яким позичальник зобов'язаний страхувати предмет застави у страхових компаніях, які співпрацюють з банком, є несправедливими і такими, що призводять до істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків сторін, крім того, при укладенні договору на таких умовах позивач не міг передбачити зміну співвідношення курсу валюти кредитування до гривні, у зв'язку з цим правочин має бути визнаний недійсним, що тягне за собою недійсність правочину про його забезпечення.
Рішенням суду позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» був задоволений у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким задовольнити його зустрічний позов, та відмовити в задоволенні позову Банка, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права при винесені оскаржуваного рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та вірно послався на діюче законодавство.
Апелянт неодноразово викликався в судові засідання до апеляційного суду, однак, за місцем своєї реєстрації та за адресами, які були відомі суду відсутній, не мешкає за цими адресами, про що свідчать повідомлення представників «Укркур'єра» на бланках повісток, які були повернуті на адресу апеляційного суду.
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі,за адресою реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, судова колегія вважає, що апелянт належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції у відповідності до діючого законодавства.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
25 квітня 2008 року на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с.8) між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», яке в подальшому змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.29,30,31-33), та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/0018/73/89880 (а.с.11-16), відповідно до якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Привокзального відділення Одеської обласної дирекції надає останньому для придбання автомобіля кредит у розмірі 39780 дол. США строком на 84 місяці з 25 квітня 2008 року по 25 квітня 2015 року зі сплатою 12,95% річних за користуванням кредитом, а останній зобов'язаний був сплатити одноразову комісію у розмірі 3816,89 грн. (1,9% суми кредиту) та щомісячно повертати позику і відсотки за користування кредитом у розмірах і у строки, встановлені графіком погашення кредиту та інших платежів (а.с.18-19), який є невід'ємною частиною договору.
Кредитні зобов'язання ОСОБА_1 забезпечені заставою транспортного засобу марки «MITSUBISHI OUTLANDER 3,0 АТ», р/н НОМЕР_1, 2008 року, придбаний за рахунок кредитних коштів (а.с.23-25).
Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу готівкою суму кредиту (а.с.22).
У свою чергу відповідач прийняв позику, використавши її за призначенням для придбання автомобіля, але свої зобов'язання щодо погашення кредиту належним чином не виконує.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошей: зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахувань встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користувач кредитом позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення п.10.1 кредитного договору).
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, станом на 20 січня 2010 року загальна заборгованість за кредитом склала 52666,01 дол. США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 421617,76 грн., з яких заборгованість за кредитом - 35909,62 дол. США (287474,47грн.), заборгованість за процентами - 5732,53 дол. США (45891,77 грн.), пеня за прострочення сплати кредиту 4539,85 дол. США (36343,77 грн.), пеня за несвоєчасну сплату процентів - 6484,01 дол. США (51907,75 грн.) (а.с.6-7).
Пункт 6.6 кредитного договору, що відповідає вимогам ст.1050 ЦК України передбачає право позивача вимагати від відповідача дострокового повернення позики, сплати процентів та інших платежів за даним договором у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи заперечень відповідача на позов оскільки вони не ґрунтуються на нормах закону, а також спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги. Посилання при цьому на доводи своєї зустрічної позовної заяви не можуть бути прийняті до уваги, так як ухвалою суду першої інстанції від 16 грудня 2010 року зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивача. Вказана ухвала ніким оскаржена не була.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан