22 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,
встановила:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні власністю, вказуючи, що вона є власником земельної ділянки №1388, розташованої на території Затоківської селищної ради СК «Кінаповець», а її сусідом по ділянці є відповідач ОСОБА_1, який є власником ділянки АДРЕСА_1. В результаті самочинних дій, відповідач зайняв та огородив металевою сіткою сусідню земельну ділянку площею 0,0447 га, яка відноситься до земель Затоківської селищної ради, прилеглу до земельної ділянки №1388-а, і таким чином чинить перешкоди позивачу в користуванні ділянкою №1388, оскільки перегородив проїзд до її ділянки. Позивач просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою №1388, шляхом звільнення проїзду та проходу до ділянки.
Справа розглядалася за відсутності відповідача та третьої особи.
Рішенням суду позов був задоволений у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити ухвалу, якою залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IV- ОД № 054753, позивач являється власником земельної ділянки № 1388 площею 0,060 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Затоківської селищної ради СК «Кінаповець» та передана для ведення садівництва.
Власником суміжної ділянки № 1388-а площею 0,045 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Затоківської селищної ради СК «Кінаповець», є відповідач ОСОБА_1
Позивач у 2003 р. та у 2004 р. зверталася до Затоківської селищної ради із заявами про передачу їй у власність додатково земельної ділянки, яка прилягає до її земельної ділянки № 1388, однак, їй було відмовлено.
Більш того, відповідач також звертався до Затоківської селищної ради з проханням виділити йому цю саму спірну земельну ділянку, прилеглу до його власної земельної ділянки.
Згідно рішення Затоківської селищної ради №921 від 09.03.2004р. було відмовлено ОСОБА_1 в проханні про продаж спірної земельної ділянки, та було зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 01.04.2004 року звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0447 га., та привести межі його земельної ділянки №1388-а у відповідність до державного акту на право власності на землю.
Однак, відповідач не виконав це рішення Затоківської селищної ради, самовільно продовжує користуватися цією ділянкою.
Відповідно до акту перевірки та припису Придністровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель від 12.10.2006р. було встановлено, що відповідач дійсно самовільно використовує спірну земельну ділянку, та він був зобов'язаний у 30-ти денний термін її звільнити.
Згідно листа управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області (Одеська облдержземінспекція) від 18.10.2006р. №979, повідомляється, що територія прилегла до земельних ділянок №1388 і 1388-а, з боку земель загального користування СК «Кінаповець» відгороджена металевою сіткою з боку земельної ділянки №1388-а ОСОБА_1, що призвело до збільшення його земельної ділянки, яка використовується ним при відсутності правоустановчих документів.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що у сторін відсутні право установчі документи, які посвідчують право власності на спірну ділянку, а спірна ділянка відноситься до земель загального користування смт. Затока та передбачена для проїзду до садових ділянок СК «Южанка» та ТОВ «Южанка-2».
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно встановив юридичну природу спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, та дійшов до законного та обґрунтованого висновку, що протиправна поведінка відповідача перешкоджає позивачу здійснювати права користування та розпорядження земельної ділянки №1388, власником якої вона є, а тому правильно задовольнив позов ОСОБА_2 в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький