01 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановила:
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, стягнення судових витрат, мотивуючи це тим, що 26.03.2007р., на підставі кредитного договору № 105-Н ПАТ «Індекс-банк» надав ОСОБА_1 кредит на ремонт квартири в сумі 11 000 доларів США на термін з 26.03.2007р. до 26.03.2017р. з процентною ставкою щомісячно 12,8% річних. Позивач свої зобов'язання по Кредитному договору виконав належним чином, що підтверджується заявою на видачу готівки №105-Н від 26.03.2007р., тоді як Відповідач не виконує зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредитних коштів. 17.03.2010р. за вих. №24/4-1298 ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у 30-ти денний термін. У вказаний строк грошових коштів в рахунок погашення заборгованості не надходило. 26.03.2010р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Індекс-Банк» був укладений договір поруки в якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором №105-Н від 26.03.2010р. укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Індекс-Банк». 17.03.2010р. за вих. №24/4-1298 ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у 30-ти денний термін. У вказаний строк грошових коштів в рахунок погашення заборгованості не надходило. Також, в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 105-Н від 26.03.2010р. укладеного між ПАТ «Індекс-Банк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, згідно якого в іпотеку передається однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею: 34,8 квадратних метрів. Через невиконання Відповідачами своїх зобов'язань перед Позивачем по договору, загальний розмір заборгованості перед Позивачем станом на 11.06.2010 року складає 81667,67 грн. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду та просив солідарно стягнути з відповідачів 81667,67 гривень та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не сповістила.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, позов визнав, посилаючись на той факт, що ОСОБА_2 не заперечує проти того, що необхідно сплачувати заборгованість, оскільки він є поручителем, однак виконувати взяті на себе зобов'язання не в змозі, у зв'язку з фінансовою кризою.
Рішенням суду позов був задоволений в повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким перекласти обов'язки щодо виплати кредиту тільки на поручителя, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
26.03.2007р. на підставі кредитного договору № 105-Н, ПАТ «Індекс-банк» надав ОСОБА_1 кредит на ремонт квартири в сумі 11 000 доларів США. Термін користування з 26.03.2007р. до 26.03.2017р. з процентною ставкою щомісячно 12,8% річних.
Позивач свої зобов'язання по Кредитному договору виконав належним чином.
26.03.2010р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Індекс-Банк» був укладений договір поруки в якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором №105-Н від 26.03.2010р. укладеного між гр. ОСОБА_1 та ПАТ «Індекс-Банк».
Через невиконання Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем по договору, загальний розмір заборгованості перед позивачем станом на 11.06.2010р. дійсно складає 81667,67 грн., розрахунок проведений правильно, відповідає чинному законодавству. (а.с.11-12).
17.03.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Банком було направлено вимогу щодо виконання взятих на себе зобов'язань, котра залишена без відповіді. (а.с.14).
У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора, поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1. 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2. 2) зміна умов зобов'язання;
3. 3) сплата неустойки;
4. 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про те, що з відповідачів на користь позивача повинна бути стягнута солідарно заборгованість по Кредитному договору №105-Н від 23 березня 2007 року в сумі - 81667,67 грн., держмито 816,68 грн., 120 грн. - витрати на інформаційне - технічне забезпечення , а всього 82604,35 грн.
Врахувавши вказані вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довела обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги, твердження про те, що борг необхідно стягувати тільки з поручителя, не основане на законі, посилання на те що поручитель є біологічним батьком її дитини, а у неї на утримання крім доньки знаходиться ще й матір, не відноситься до справи, та крім цього, ніякими доказами не підтверджені.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 15 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан