"01" березня 2012 р. м. Київ К-41110/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, 10 територіального вузлу урядового зв'язку №2 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", Полонського районного відділення відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхової суми,
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, 10 територіального вузлу урядового зв'язку №2 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", Полонського районного відділення відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхової суми, як військовослужбовцю строкової служби, що отримав захворювання під час проходження військової служби.
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з Полонського районного відділення відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_2 23250 грн страхової суми.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасовано постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2008 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом даного спору є вирішення питання щодо виплати страхової суми військовослужбовцю строкової служби, який підлягав державному обов'язковому особистому страхуванню відповідно до договорів страхування, відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не є суб'єктом владних повноважень і даний спір не є публічно-правовим, а тому не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства та повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не може.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( тут і далі в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1 та п.2 ч. 1 ст. 17 Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності та спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з цієї служби.
Враховуючи, що позивач проходив військову (публічну) службу, під час проходження якої отримав захворювання, у зв'язку з чим і пов'язані його вимоги щодо виплати страхової суми, і такі вимоги заявлено, крім відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", до суб'єктів владних повноважень - Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, 10 територіального вузлу урядового зв'язку №2 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, то такий спір є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Крім цього, закриваючи провадження у справі із зазначених вище підстав, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 2, ч.3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, не дослідив і не дав правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб'єктність відповідачів, їх права та обов'язки, та не з'ясував чи є вони належними відповідачами по заявлених ОСОБА_2 вимогах. Зокрема, суд не з'ясував, до відання кого із зазначених в позовній заяві відповідачів входить обов'язок проводити нарахування та виплату страхових сум, що є предметом даного спору.
Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції, яке винесено з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, 10 територіального вузлу урядового зв'язку №2 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", Полонського районного відділення відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхової суми направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній