"01" березня 2012 р. м. Київ К/9991/15821/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 23.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської про стягнення недоплаченої щорічної допомоги по догляду за дитиною за 2007-2008 роки, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської про стягнення недоплаченої щорічної допомоги по догляду за дитиною за 2007 -2008 роки.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 23.03.2009 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 в задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2,не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня -463 грн., з 01 жовтня -470 грн.
На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6 абзац третій частини 2 статті 56 та пункти 7, 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
З наведеного слідує, що починаючи з 09.07.2007 по 31.12.2007 розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалася позивачу, повинен був проводитися у розмірі, встановленому законом для прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»були внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом .встановленим для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Позивачу за 2008 рік виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 гривень.
Частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки положення Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,яким були внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»не визнані неконституційними вони мають силу закону, а тому підстав для визнання дій відповідача неправомірними не має
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адмініст ративного суду, визна ченні статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни. Враховуючи викладене та приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із позовом, наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни та відсутність поважних причин на які посилається суд, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги за 2007 рік задоволенню не підлягають, оскільки позивач звернувся до суду з позовом лише 26.01.2009, тобто з пропуском строку звернення.
Таким чином колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 23.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської про стягнення недоплаченої щорічної допомоги по догляду за дитиною за 2007-2008 роки -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф.Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
Суддя А.Ф. Загородній