"06" березня 2012 р. м. Київ К/9991/46590/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі № 2-а-914/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії, призначеної відповідно до норм ст. 54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-12 ( далі -Закон № 796), у відповідності з приписами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 ( далі -Постанова № 894) та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005 року № 1293 ( далі -Постанова № 1293), збільшивши її на 12% та у 3,5 рази з 26 травня 2009 року.
Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 28 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до Постанов № 894 та № 1293. Стягнуто з відповідача недоплату державної пенсії за період з 04.08.2010 року по 03.02.2011 року з урахуванням вже виплачених сум. Зобов'язано відповідача провести 04.02.2011 року відповідно перерахунок та виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до ст. 54 Закону № 796, збільшивши її на 12% та у 3,5 рази згідно Постанов № 894 та № 1293.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12.
Постановою № 894 з метою здійснення заходів щодо соціального захисту пенсіонерів збільшено з 1 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексацій), призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою № 1293 з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796: у 3,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -540 гривень, II групи -500 гривень, III групи -467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -440 гривень, II групи -400 гривень, III групи -370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Постанови № 894 та № 1293 передбачали збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом відповідно на 1 вересня 2004 року та на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування мають одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2004 та 2006 роках вже були виконані, що сторонами не оспорюється. Зміст постанов № 896 та № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
На даний час позивачу пенсія встановлена у розмірі, який передбачений статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відповідно до вимог Конституції України, і підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанов № 894 та № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
Крім того, застосування на даний час Постанови № 1293 є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням постанови кабінету Міністрів України від 01.01.2002 року № 1.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим