"01" березня 2012 р. м. Київ К/9991/21395/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі на постанову Київського апеляційного адміністративного від 10 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про перерахунок доплат до пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про перерахунок доплат до пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2008 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного від 10 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Каневі, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами було встановлено, що на позивача поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач зареєстрований та постійно проживає на території, віднесеної до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Визначаючи розмір доплати відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано таким, що не відповідає Конституції України і втратив чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Таким чином, в період з 09 липня 2007 року, правовідносини, що виникли з приводу виплати позивачу доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, врегульовувалися постановою Кабінету Міністрів України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про те, що закони України мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України, і до правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, в період з 09 липня 2007 року, суд правомірно застосовував положення частини 2 статті 39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України», на відповідний рік.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного від 10 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі про перерахунок доплат до пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
Суддя А.Ф. Загородній