07 жовтня 2008 р.
№ 11/174-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Короткевича О.Є.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24 червня 2008 року
у справі
господарського суду
№ 11/174-08
Дніпропетровської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомплектсервіс"
до
Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про
стягнення 94 273,72 грн.,
за участю представників сторін:
ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" -Матвєєва Т.В. (дов. від 17.12.2007);
встановив:
У квітні 2008 року позивач -ТОВ "Укркомплектсервіс" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 87134,38 грн. інфляційних за лютий та березень 2008 року, 7139,34 грн. річних за період з 05.02.2008 по 11.04.2008, що нараховані за прострочу зобов'язань за договором поставки № 501д.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2008 року (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на корить ТОВ ""Укркомплектсервіс" 87134,38 грн. інфляційних, 7 139,34 грн. 3% річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року (колегія суддів у складі: Прудніков В.В. -головуючий, Голяшкін О.В., Ясир Л.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані застосуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
В касаційній скарзі ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції з підстав порушення діючого матеріального та процесуального законодавства, не всебічного розглядом всіх обставин справи.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.07.1999 між ТОВ "Укркомплектсервіс" (постачальник) та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 501д, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець -прийняти та оплатити товар. Найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та загальна ціна визначені у специфікаціях, які є від'ємною частиною договору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2002 у справі № 6/419 з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Укркомплектсервіс" стягнуто 1766852,76 грн., заборгованості за договором поставки від 29.07.1999 № 501д.з врахуванням індексу інфляції та річних станом на 01.05.2002.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі № 14/14 з відповідача на користь позивача стягнуто 19795,47 грн. інфляційних та 3362,42 грн. річних за період з 01.01.2003 по 01.02.2003.
Вказані судові рішення набрали законної сили.
Оскільки до теперішнього часу відповідачем зобов'язання за рішеннями судів не виконані, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 87134,38 грн. інфляційних за лютий та березень 2008 року, 7139,34 грн. річних за період з 05.02.2008 по 11.04.2008.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 у справі № Б29/21/05 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та введено мораторій на задоволення грошових вимог, які виникли до моменту порушення провадження у справі.
Відповідно до встановлених попередніми судами фактичних даних основний борг відповідача перед позивачем є за своєю правовою природою конкурсною заборгованістю у процедурі банкрутства і на його задоволення поширюється дія мораторію у справі про банкрутство. Вимоги про стягнення інфляційних та річних в даній справі за період з 05.02.2008 по 11.04.2008 є за своєю природою поточною заборгованістю відповідача.
Введення мораторію на задоволення конкурсних вимог боржника у процедурі банкрутства визначає спеціальний режим задоволення зазначених вимог з врахуванням колективного інтересу кредиторів, чиї вимоги виникли до моменту порушення провадження у справі про банкрутство. У зв'язку з наведеним органи виконавчої служби зобов'язані зупинити виконавче провадження на предмет задоволення конкурсних вимог до боржника на стадії виконання судового рішення, разом з тим, зазначені обставини не є перешкодою для постановляння судових актів у справі.
Доводи касатора про неправомірність нарахування річних та інфляційних збитків в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені нарахування не є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, нарахування яких забороняється відповідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму трьох процентів річних та суму втрат від інфляції, що нараховані за невиконання грошового зобов'язання.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті судові рішення відповідають нормам чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі № 11/174-08 залишити без змін.
Головуючий М.І. Хандурін
Судді О.Є. Короткевич
О.С. Удовиченко