08 жовтня 2008 р.
№ 20/193/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого
Мележик Н.І.,
Михайлюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22 квітня 2008 року у справі № 20/193/08 за позовом Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод", Одеська область, до Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя, про стягнення 2 276,44 грн.,
за участю представників:
позивача -не з'явився;
відповідача -не з'явився,
У березні 2008 року позивач -ЗАТ "Троїцький молзавод" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ПП "Фабрика делікатесних сирів" про стягнення 2 276,44 грн.
Вказував, що він згідно накладних № 20 від 03.03.2005 та №21 від 10.03.2005 поставив відповідачу молочну продукцію на загальну суму 22 710,64 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язку оплатити вартість поставленої продукції, - позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 2 276, 44 грн.
Рішенням Господарського суду Запоріжської області від 22 квітня 2008 року (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивач не довів порушення його прав відповідачем, оскільки строк оплати поставленого товару сторонами не встановлений, а позивач не звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість, як передбачено ст. 530 ЦК України.
У касаційній скарзі ЗАТ "Троїцький молзавод", посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, просив рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач згідно накладних № 20 від 03.03.2005 та № 21 від 10.03.2005 поставив відповідачу молочну продукцію на загальну суму 22 710, 64 грн. (8 216,64 грн. за накладною №20 та 14 494 грн. за накладною № 21), яка була прийнята уповноваженою особою відповідача за довіреностями на отримання цінностей серія ЯКИ №244584 від 03.03.2005 та серія ЯКИ № 244595 від 10.03.2005.
Відповідач, згідно банківських виписок по рахунку ЗАТ "Троїцький молзавод" від 02.03.2005 та від 10.03.2005, перерахував на рахунок позивача 20 434, 20 грн. з призначенням платежу за масло, творог, сир нежирний згідно рахунку № 20 від 02.03.2005 та рахунку б/н від 10.03.2005.
Таким чином, як правильно встановлено судом, внаслідок часткової оплати вартості отриманого товару, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2 276, 44 грн., яка підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним та погодженим сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2007.
Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що строк оплати поставленого товару сторонами не встановлений, а тому відповідно до ст. 530 ЦК України, таке зобов'язання повинно бути виконане боржником протягом семи днів з дня пред'явлення вимоги кредитором. Однак, позивач таку вимогу відповідачу не пред'являв, у зв'язку з чим слід вважати, що строк виконання зобов'язань не настав і тому позов не підлягає задоволенню.
Дані висновки суду є наслідком неправильного тлумачення норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Судом першої інстанції на підставі ст.ст. 11, 509 ЦК України правильно встановлено, що між сторонами було фактично укладено договір купівлі-продажу, який створює для сторін взаємні зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 692 ЦК України, яка регулює правовідносини купівлі-продажу, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно накладних уповноваженою особою покупця.
Крім того, сторонами у належній формі було складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2007, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 2 276, 44 грн.
З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про те, що права позивача не порушені і не підлягають захисту, оскільки за змістом ст. 530 ЦК України не настав момент сплати відповідачем богу, не грунтується на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства.
Крім того, слід зазначити, що за змістом вимог чинного законодавства досудове врегулювання спору не є обов'язковим і суб'єкти господарювання, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організації зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії.
Зазначена правова позиція узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2002 № 15-рп/2002 в якому наголошено на тому, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
За таких обставин, коли фактичні обставини справи з'ясовані судом першої інстанції повно всебічно та об'єктивно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав до повернення справи на новий розгляд і вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 111,10 11111, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Закритого Акціонерного Товариства "Троїцький молзавод" задовольнити частково.
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22 квітня 2008 року у справі № 20/193/08 скасувати.
3. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50 (р/р № 2600730134907 в філії "Дніпропетровського центрального відділення ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь Закритого Акціонерного Товариства "Троїцький молзавод", Одеська область, Любашівський район, с. Троїцьке (р/р 26007311377901 в Акціонерному банку "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 20925390) заборгованість в розмірі 2 276,44 грн. (дві тисячі двісті сімдесят шість гривень сорок чотири копійки).
4. Стягнути з Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50 (р/р № 2600730134907 в філії "Дніпропетровського центрального відділення ПІБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь Закритого Акціонерного Товариства "Троїцький молзавод", Одеська область, Любашівський район, с. Троїцьке (р/р 26007311377901 в Акціонерному банку "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 20925390) 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Головуючий: Н.Г.Дунаєвська
Судді: Н.І Мележик
М.В.Михайлюк