Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2008 р. Справа № 07/211-08
вх. № 6180/5-07
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
відповідача - Лук"яненко І.М., дов. № НФ-01-06/269 від 11.08.08 р.;
розглянувши справу за позовом ТзОВ "Укрзернотранс-К"
до СТГО "Південна залізниця" м. Харків
про стягнення 2518,32 грн.
Позивач - ТОВ «Укрзернотранс-К» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Статутного територіально-галузевого об*єкдання «Південна залізниця» 2518,32 грн. неправомірно нарахованих та стягнутих сум та відшкодування сплачених судових витрат по справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем при нарахуванні плати за подачу вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дні тижня чи місяця Наказу Міністерства транспорту України від 15.11.99 р. № 551, яким затверджено Тарифне керівництво №1, пп.. 14 таблиці № 3 «Найменування видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними (договірними) тарифами», відповідно до яких, нарахування плати за подачу вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дні тижня чи місяця, встановлені вантажовідправником, проводиться за вільними (договірними тарифами лише у випадках, якщо ця послуга не передбачена договором про експлуатацію під*їзних колій та/або договором про подачу й забирання вагонів. Оскільки, договором на експлуатацію під*їзних колій, укладеним між Лубенською філією ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та Південною залізницею та угодою на подачу й забирання вагонів локомотивами МППЗТ, укладеною між Лубенською філією ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та ТОВ «Укрзернотранс-К» передбачена подача й забирання вагонів і контейнерів для навантаження і вивантаження у визначений час, період доби, дня тижня чи місяця, встановлені вантажовідправником, стягнення плати за подачу вагонів і контейнерів вважає необґрунтованим. Так, в січні-лютому 2008 р. станціями Миргород та Кириківка Південної залізниці було безпідставно нараховано та стягнуто з особового рахунку ТОВ «Укрзернотранс-К» 886,8 грн. Також, відповідачем невірно застосовані вимоги Тарифного керівництва №1 при визначенні плати за зважування на вагах залізниці - було використано Договірний тариф пп.. 10, передбачений п. 26 Розділу 1 «Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів)»(код 160/1), замість п.4 розділу 2 «Збір за зважування вантажів (код 195), в результаті чого, перебір по накопичувальним карткам № 841168 склав 593,28 грн., № 841182 - 1038,24 грн. в загальній сумі - 1631,52 грн. Вважає застосування відповідачем договірних цін таким, що не відповідає чинному законодавству, а стягнення 2518,32 грн. здійсненим відповідачем безпідставно.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на укладання з позивачем договору № 0161/8 від 26.12.07 р. та доповнення до нього, відповідно до якого, відповідач зобов*язався надавати позивачу послуги, згідно з розділами 1, 2 Тарифного керівництва № 1 1999 р. Розрахунки, згідно умов договору , позивач зобов*язався здійснювати на умовах попередньої оплати за перевезення вантажів та додаткові послуги, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення, які відповідачем зараховуються на особовий рахунок позивача. Списання коштів з рахунку позивача проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати на користування вагонами та контейнерами, які підтверджуються підписами працівника станції та платника. З огляду на викладене у відзиві, вважає позовні вимоги неправомірними та безпідставними.
02.10.08 р. від позивача надійшло клопотання, яке було прийняте судом, як таке, що не суперечить чинному законодавству, в якому він зазначає про підтримку позовних вимог та просить суд продовжити розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 17 Статуту залізниць України, між сторонами по справі було укладено договір від 26.12.07 р. № 0161/8 (далі - договір) (а.с. 10), відповідно до п. 2.2.3 якого, позивачу було присвоєно код платника (особовий рахунок) № 7733060.
Згідно п.2.2.5 договору, позивач зобов*язався здійснювати своєчасне перерахування належних залізниці платежів за перевезення вантажів, охорону, додаткові збори та тарифи, пов*язані з процесом перевезень, плату за користування вагонами, по ставках Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва № 1), з обліком відповідних коефіцієнтів; збору за оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, а також зборів за роботи і послуги, надані залізницею, наведених у Доповненні до дійсного договору, по ставках вільних (договірних) тарифів, що діють на момент виконання робіт і послуг.
Згідно п. 3.1 договору, позивач зобов*язався здійснювати всі платежі через розрахунковий рахунок ТехПД Південної залізниці, а п. 3.2 договору передбачає надання ТехПД Південної залізниці переліків, особових рахунків та податкових накладних. Пункт 3.3 договору зобов*язує позивача здійснювати 100% передоплату всіх належних платежів, відповідно до вимог ст. 62 Статуту залізниць України.
Відповідно до доповнення до договору (а.с.12), відповідач зобов*язався надавати позивачу додаткові послуги, згідно з розділами 1., 2. Тарифного керівництва № 1., 1999 р. ( далі ТК №1) за вільними (договірними)тарифами, згідно з п. 26 розділу 1 ТК № 1, станом на 26.12.07 р.
Згідно п.1 доповнення, сторони встановили перелік 15-ти видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються станціями Південної залізниці за вільними (договірними) тарифами, згідно з п. 26 розділу 1 ТК № 1, 1999 р., за станом на 26.12.07 р.
Як передбачено п. 2.1 розділу 12 Правил перевезення вантажів, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під*їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під*їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.
Згідно п. 2.3 розділу 12 вищезазначених Правил, договір про експлуатацію під*їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів встановлюють порядок подачі та забирання вагонів, терміни перебування вагонів на під*їзній колії та інші умови роботи під*їзної колії.
У виконання зазначених вимог, такі договори були укладені між залізницею та «Київ- Дніпровським МППЗТ» № 4/156 від 23.06.06 р., між залізницею та ЗАТ «Миргородський елеватор» № 4/154 від 17.12.07 р. та між залізницею та ВАТ «Лубенське ППЗТ» № 4/129 від 25.06.05 р.
Позивачем, з причин відсутності у нього власних під*їзних колій на станціях Південної залізниці, були укладені договори на експлуатацію під*їзних колій з їх власниками, а саме, з ЗАТ Миргородський елеватор» позивачем було укладено тимчасову угоду № 1 від 10.01.08 р., з ТОВ «МКЗ» - № 11 від 01.02.08 р., згідно яких позивач зобов*язався здійснювати розрахунки з залізницею за послуги по подаванню та прибиранню вагонів, станційних зборів, платежів за користування вагонами, а також за оформлення документів.
Як свідчать матеріали справи, позивач 12.03.07 р. та 05.01.08 р. звертався до відповідача з проханням надати послуги по зважуванню зерновозів, надання яких підтверджується випискою з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Миргород Південної залізниці.
Також матеріалами справи підтверджено надання залізницею послуг з подавання та прибирання вагонів на під*їзні колії КХП-2 від 25.01.08 р., ЗАТ «Миргородський елеватор» і ТОВ «МКЗ».
Матеріали справи свідчать про нарахування і списування грошей з особового рахунку позивача на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги було включено в накопичу вальні картки із зазначенням в них відомостей про надані послуги і їх вартість, які підтверджуються підписами працівника станції і позивача.
З урахуванням викладеного, визнаючи вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, що порушує умови ст. 33 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в разі відмови у позові, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення підписано 13 жовтня 2008 року.
Суддя