16 жовтня 2008 р.
№ 2/48
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
КП "Донецьктеплокомуненерго"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року
у справі господарського суду
Донецької області
за позовом
КП "Донецьктеплокомуненерго"
до
ДКП Редакції місцевої суспільно-політичної газети "Дружківський робітник"
про
стягнення заборгованості в сумі 37859,79 грн.,
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача:
не з"явився,
відповідача:
не з"явився,
У лютому 2008 року КП "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до господарського суду з позовом до ДКП Редакції місцевої суспільно-політичної газети "Дружківський робітник" про стягнення 33091,80 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 4129,04 грн. інфляційних втрат, 638,95 грн. -3% річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2008 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 33091,80 грн. заборгованості, 4129,04 грн. інфляційних втрат, 638,95 грн. - 3% річних та 496,60 грн. судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року рішення місцевого господарського суду від 19.03.2008 року скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, КП "Донецьктеплокомуненерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року скасувати, рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2008 року з даної справи залишити без змін.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2006 року між КП "Донецьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та ДКП Редакції місцевої суспільно-політичної газети "Дружківський робітник" (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №453, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати споживачу теплову енергію у потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п.6.3 договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконував своє зобов"язання за договором та поставляв відповідачу теплову енергію та виставляв рахунки на їх оплату, однак відповідач своє зобов"язання за договором лише частково виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 33091,80 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997 року, за несплату редакцією державного або комунального друкованого засобу масової інформації орендної плати та плати за комунальні послуги відповідальність бере на себе орган державної влади або місцевого самоврядування - засновник (співзасновник) цього засобу масової інформації, який може: сплатити заборгованість самостійно чи спільно з іншими співзасновниками та редакцією; передати відповідно до визначеного законодавством порядку приватизації у власність трудового колективу редакції за його згодою займані нею приміщення, наявне обладнання і технічні засоби.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та встановлено судом апеляційної інстанції, ДКП Редакції місцевої суспільно-політичної газети "Дружківський робітник" є комунальним засобом масової інформації в розумінні ст. 1 зазначеного Закону, адже його засновником є Дружківська міська рада та колектив редакції газети.
Враховуючи приписи ст. 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", відповідно до яких визначені цим Законом норми державної підтримки застосовуються до всіх засобів масової інформації, які діють відповідно до Конституції України,незалежно від їх ідеологічного і політичного спрямування та від форм власності, крім засобів масової інформації, зазначених у частині третій цієї статті, а також враховуючи, що відповідач є комунальним засобом масової інформації, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування норм цього Закону при вирішенні даного спору.
Судова колегія також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", що позов заявлений позивачем було подано до неналежного відповідача, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши про необхідність заміни неналежного відповідача, повинен був порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України його замінити.
Однак з такими доводами скаржника судова колегія не може погодитись, оскільки заміна неналежного відповідача, відповідно до ст. 24 ГПК України є лише правом суду, а не його обов"язком.
Крім того, судова колегія зазначає, що позивач в даному випадку непозбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом до належного відповідача.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є такою, що винесена при повному, об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2008 року у справі № 2/48 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді О. Мамонтова
М. Черкащенко