06 жовтня 2008 р.
№ 2-5/8841-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Н. Дунаєвської - головуючого,
І. Воліка (доповідача),
Н. Мележик,
розглянувши
клопотання
Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
про
відновлення процесуального строку для подання касаційної скарги
на постанову
від 26.06.2007
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-5/8841-2006
за позовом
Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
до
Приватного підприємства (ПП) "Серебряный щит"
про
усунення перешкод у користуванні
та за зустрічним позовом
ПП "Серебряный щит"
до
Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
про
визнання договору оренди № 232 від 15.09.2004 нікчемним та
визнання договору оренди № 2 від 17.09.1999 дійсним
В своєму клопотанні, що містить касаційна скарга, Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду касаційної інстанції від 25.04.2008 його касаційна скарга була повернута без розгляду, а тому строк оскарження пропущено скаржником з поважних причин.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою, ухвалою апеляційного господарського суду законної сили. Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа -касаційному провадженню з наступних підстав.
Касаційна інстанція зазначає, що виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Із змісту ст. 110 цього ж кодексу вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з дня набрання законної сили рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин, як-то зміна порядку оскарження рішень, ухвал та постанов, необхідність часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги, тривалість поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам тощо.
Касаційна скарга на постанову від 26.06.2007 була подана Міністерством оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації 26.05.2008, тобто з пропуском встановленого строку та з клопотанням про його відновлення.
Виходячи зі змісту ст.ст. 53, 110 ГПК України подання скарги, зокрема, без подання належних доказів надіслання копії скарги сторонам по справі чи третім особам (якщо вони є) у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент - після усунення недоліків, передбачених п. п. 1-6 ст. 1113 ГПК України.
Первісну касаційну скаргу подано позивачем неналежно оформленою, а саме: з порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, так, до касаційної скарги не було додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, що стало правомірною підставою її повернення судом згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 цього кодексу (ухвала Вищого господарського суду України від 18.10.2008).
Повторне звернення Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації до Вищого господарського суду України після отримання ним ухвали суду касаційної інстанції про повернення касаційної скарги здійснене знову з порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, що знову стало підставою її повернення судом згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 цього кодексу, а також, з порушенням ч. 3 ст. 111 ГПК України, що стало підставою її повернення судом згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1113 цього кодексу, як такої, що оформлена з порушенням Господарського процесуального кодексу України, а саме, до касаційної скарги не було додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, і крім того, до касаційної скарги не було додано жодного документа, що засвідчував би належним чином підписання її уповноваженою особою (ухвала Вищого господарського суду України від 25.01.2008) .
Втретє Міністерство оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації звернулося до Вищого господарського суду України знову з порушенням Господарського процесуального кодексу України, а саме, до касаційної скарги не було додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, що знову стало підставою її повернення судом згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Наведені обставини переконливо свідчать про необізнаність скаржника з порядком здійснення касаційного провадження, проте, згідно ст. 68 Конституції України незнання законодавства не звільняє від юридичної відповідальності.
До того ж, обставини щодо необхідності належного обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку, враховані скаржником не були, що свідчить про недбалість при підготовці матеріалів для оскарження ухвали господарського суду, а тому не можуть вважатися поважними причинами для його поновлення.
Із змісту клопотання не вбачається існування жодних перешкод, які б позбавляли скаржника можливості подати своєчасно та належно оформленою первісну касаційну скаргу, враховуючи до того ж, надіслання сторонам у справі оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в передбачений ГПК України строк (27.06.2007).
Наведені у клопотанні причини пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними в розумінні наведеної норми, оскільки стали наслідком порушення скаржником норм господарського процесуального права, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу, а тому заявлене клопотання скаржника відхиляється, а касаційна скарга повертається без розгляду на підставі п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ______ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально. Згідно пунктів 3.6.1.-3.6.6. зазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів. Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додано платіжне доручення № 371 від 20.05.2008, яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку, оскільки воно не містить другого підпису посадової особи банку.
Вказаним вимогам не відповідають і решта платіжних доручень, що додані до касаційної скарги (№ 797 від 19.07.2007, № 1139 від 02.11.2007, № 143 від 04.03.2008).
Керуючись ст. 86, 111, п. п. 5, 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відхилити клопотання Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998-го відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі № 2-5/8841-2006.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Видати довідку про повернення з Державного бюджету України державного мита у розмірі 8,50 грн., сплаченого скаржником за платіжним дорученням № 1139 від 02.11.2007, державного мита у розмірі 17,00 грн., сплаченого скаржником за платіжним дорученням № 143 від 04.03.2008, державного мита у розмірі 17,00 грн., сплаченого скаржником за платіжним дорученням № 371 від 20.05.2008.
Судді : Н. Дунаєвська
І. Волік
Н. Мележик