15 жовтня 2008 р.
№ 5020-12/093
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Західний"
на постанову
від 26.06.08 Севастопольського апеляційного господарського суду
та на рішення
від 06.05.08
у справі
№5020-12/093
господарського суду
м. Севастополя
за позовом
Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Західний"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксінья"
треті особи
1. Севастопольська міська рада
2. Управління земельних ресурсів Севастопольської міської державної адміністрації
про
встановлення земельного сервітуту на право прокладки проїзду
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача:
Понікаров О.В., дов.
від третьої особи 1:
у засідання не прибули
від третьої особи 2:
у засідання не прибули
Рішенням від 06.05.08 господарського суду м. Севастополя (суддя Харченко І.А.), яке залишено без змін постановою від 26.06.08 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Маслової З.Д. -головуючого, Лисенко В.А., Антонової І.В.), відмовлено в задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Західний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксінья" про встановлення земельного сервітуту на право прокладки проїзду-дублера, який йде паралельно вул. Камишовське шосе напрямком від в'їзду на територію, що орендується відповідачем, до головних в'їзних воріт на земельній ділянці, орендованій позивачем.
Ухвалою від 01.10.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних рішення та постанови, а також направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 07.10.96 позивач отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування гаражів. При чому голова кооперативу надав суду пояснення щодо відсутності на земельній ділянці гаражів.
На підставі рішення №983 від 03.06.03 Севастопольська міська рада 12.02.04 уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування виробничо-складської бази.
До надання Севастопольською міською радою відповідачеві в оренду вказаної земельної ділянки позивач здійснював проїзд по цій території та вважає за необхідне встановити сервітут для подальшої можливості здійснення проїзду через земельну ділянку відповідача як проїзд-дублер, оскільки земельна ділянка кооперативу має нерівний рельєф і зручніше користуватися територією відповідача.
На підставі наданих сторонами доказів судами встановлено та не заперечується позивачем, що він має три самостійних проїзди, але вважає їх такими, що є в неналежному технічному стані та не забезпечують легкий проїзд. Відповідач у свою чергу вважає, що позивачеві слід прикласти зусиль для приведення в бажаний стан своїх проїздів, та категорично заперечує проти організації проїзду через свою земельну ділянку.
Дослідивши обставини справи, суди дійшли висновку про те, що позивач не довів неможливість задовольнити свої потреби в користуванні земельною ділянкою без встановлення сервітуту на проїзд-дублер. У матеріалах справи є належним чином засвідчені копії документів щодо надання в оренду земельної ділянки відповідачеві, з яких вбачається погодження всіх необхідних технічних умов використання земельної ділянки з урахуванням інших землекористувачів; в договорі оренди від 12.02.04 умов щодо забезпечення проїзду іншим землекористувачам не передбачено; а рішення Севастопольської міської ради №983 про надання в оренду земельної ділянки відповідачеві не оскаржено і є чинним.
Касатор доводить, що при розгляді справи судами не прийняті до уваги доводи позивача щодо надання спірної земельної ділянки відповідачеві без погодження меж з позивачем, що є порушенням вимог законодавства. Предметом позову позивач визначив встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до п. 2 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).
Згідно з положеннями ст.ст. 401-402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Отже, відповідно до цивільного законодавства позивач мав звертатися до суду з вимогою про встановлення земельного сервітуту в разі недомовленості про встановлення сервітуту та про його умови. Наявність таких обставин позивач не доводив. Крім того, позивач не довів наявність обставин щодо неможливості задоволення його потреб іншим способом, а також здійснення права сервітуту в спосіб найменш обтяжливий для власника земельної ділянки з відсутністю перешкод для господарської діяльності, що ведеться на земельній ділянці тощо.
Тобто, звертаючись з позовною заявою для реалізації свого права на встановлення земельного сервітуту, позивач не довів жодної обставини, згідно з якою набув це право.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.08 у справі №5020-12/093 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький