11 вересня 2008 р.
№ 29/192
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Вовк І.В.
Барицька Т.Л.
розглянувши касаційну скаргу
НАК "Нафтогаз України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року
у справі за позовом
НАК "Нафтогаз України"
до
третя особа
ВАТ "Укрнафта"
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
про
зобов'язання укласти договір
у квітні 2008 року, НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ "Укрнафта" про зобов'язання укласти договір постачання природного газу у запропонованій ним редакції, а також передати йому природний газ, видобутий у 2007 році у обсязі 1 566 790 908,00 куб.м..
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що листом №6/1-455-1198 від 20.03.2008 року надіслав відповідачу проект договору поставки природного газу в обсязі 1 566 790 908,00 куб.м, видобутого у 2007 році, проте, відповідач відповіді на зазначений лист не надав, примірник підписаного договору або проект протоколу розбіжностей до нього не надіслав, а тому, посилаючись на ст.3 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", позивач просив зобов'язати відповідача укласти договір у запропонованій ним редакції та зобов'язати його передати природний газ у зазначених обсягах.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.06.2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим господарським судом першої інстанції рішенням, як НАК "Нафтогаз України", так і ВАТ "Укрнафта", звернулися з апеляційними скаргами до апеляційного господарського суду.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року апеляційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта" задоволено. Постановлено про зміну мотивувальної частини рішення, шляхом її викладення в редакції зазначеній у постанові.
Рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, безпідставність відмови у задоволенні його позову і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, як незаконні, постановивши нове рішення про задоволення його позову.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VІ (ст.3 встановлено), що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж: всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цієї статті.
Зазначена норма не передбачає поширення її дії на природний газ, що видобувався суб'єктами господарювання, зазначеними у абзаці першому ст.3 цього Закону у минулі роки, а тому, враховуючи зазначене, визначення бюджетного періоду, надане у частині першій ст.3 Бюджетного кодексу України, норми, які регулювали порядок використання природного газу у 2007 році, суди прийшли до правильного висновку, що посилання позивача на обов'язок відповідача продати природний газ власного видобутку у 2007 році, виходячи з положень Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729, -безпідставні.
Що ж до розпоряджень Кабінету Міністрів України "Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік" від 09.01.2008 року №57-р, "Про закупівлю природного газу, видобутого ВАТ "Укрнафта" у 2006-2007 роках" від 09.01.2008 року №58-р, то перше передбачає часткове врахування спірного обсягу природного газу у загальному прогнозному балансі, а друге -надає лише право позивачу за визначеною ціною придбати газ у ВАТ "Укрнафта" без покладання яких-небудь обов'язків на останнього.
Правильно визначили суди обґрунтованими і заперечення відповідача щодо запропонованої ціни на газ, оскільки, Закон України "Про ціни і ціноутворення" не уповноважує Кабінет Міністрів України та НАК "Нафтогаз України" на встановлення ціни природного газу, за Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VІ ціна природного газу власного видобутку у 2008 році визначається ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеному в абзаці першому статті 3 цього Закону, а встановлення ціни газу видобутку 2006 року,чи у такому порядку, чи за погодженням сторін, відсутнє.
При такому положенні, коли висновки господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо спірних правовідносин відповідають матеріалам справи і доводами касаційної скарги не спростовуються, підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді І.В. Вовк
Т.Л. Барицька