Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" жовтня 2008 р. Справа № 21/183-08
вх. № 6081/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ПП "Полагропром", м. Полтава
до ПП "Компанія Ладья", м. Харків
про стягнення 5761,02 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 4493,47 грн. основного боргу, 898,69 грн. штрафу, 163,94 грн. пені та 204,92 грн. річних на тій підставі, що позивач по договору поставки від 01.01.2008 року передав відповідачеві товар на суму 4493,47 грн. по накладним за травень - червень 2008 року, а відповідач обов'язки по оплаті не здійснив.
Ухвалою господарського суду від 15 серпня 2008 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 23 вересня 2008 року об 11:45 год.
В судове засідання 23 вересня 008 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання 23 вересня 2008 року відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено до 09 жовтня 2008 року до 12:00 год.
В судове засідання 09 жовтня 2008 року позивач не з'явився, документи витребувані ухвалою суду від 23 вересня 2008 року суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду від 23 вересня 2008 року документи суду не надав, про причини неявки був повідомлений своєчасно та належним чином.
Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи документами в порядку передбаченому ст.75 ГПК України.
В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу, яка розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
01 січня 2008 року між сторонами було укладено договір поставки б/н, згідно п. 1.1. якого позивач передає та зобов'язується передавати в подальшому товар у власність відповідача, а відповідач приймає та зобов'язується приймати від позивача товар.
Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі накладних № PDVX-07137 від 14.05.2008 року на суму 526,08 грн., № PDVX-10485 від 21.05.2008 року на суму 437,64 грн., № PDVX-14047 від 28.05.2008 року на суму 1746,34 грн., № PDVX-20514 від 11.06.2008 року на суму 327,45 грн. та № PDVX-23783 від 18.06.2008 року на суму 1455,96 грн. передав відповідачеві товар всього на загальну суму 4493,47 грн.
Відповідно до п. 2.5. договору право власності на товар переходить к покупцю (відповідач по справі) в момент його отримання уповноваженою особою у постачальника (позивач по справі), що підтверджується його підписом та при наявності печаткою покупця.
В матеріалах справи міститься повідомлення до договору від 01.01.2008 року, в якому уповноваженою особою на отримання товару у позивача вказаний Шишка Роман Павлович, проте на видатковій накладній № PDVX-07137 від 14.05.2008 року на суму 526,08 грн. в графі "отримав" вказане прізвище Кириченко. На інших видаткових накладних стоїть лише підпис невідомої особи та взагалі не вказано її прізвища та дозволу на отримання товару (довіреності або інших доказів того, що вказана особа уповноважена на одержання товару).
Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання па кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб.
Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачей (покупців). Порядок використання доручень регулюється Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.96 р. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей (зареєст. у Мінюсті України 12.06.96 р. № 293/1318).
Доручення на отримання цінностей є первинним документом, у якому зафіксовано рішення керівника підприємства про уповноваження конкретну особу отримати для підприємства по переліку та у відповідній кількості товарно-матеріальні цінності. Без доручення не може бути виписаний або підписаний інший первинний документ - накладна, яка є дозволом для здійснення господарської операції по видачі цінностей і яка відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Відповідно до вимог вказаної Інструкції № 99 забороняється відпускати товар у разі пред'явлення доручення, яке видано з порушенням встановленого порядку заповнення, тим більше, зовсім без доручень.
На підставі наведеного, у зв'язку з необхідністю з'ясування судом питання щодо виконання чи невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, ухвалою господарського суду від 23 вересня 2008 року позивач був зобов'язаний надати суду оригінали документів, згідно додатку, для огляду в судовому засіданні, доручення відповідача на право отримання продукції, докази пред'явлення вимоги на оплату. Однак, позивач, зазначені документи, як докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суду не надав та представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився.
Згідно п. 3.2. договору від 01.01.2008 року, повна оплата переданого по видатковій накладній товару проводиться покупцем не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання товару. Проте, позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджують отримання відповідачем товару та виникнення у останнього обов'язків щодо його оплати. Більш того, на наданих до матеріалів справи копіях видаткових накладних взагалі відсутнє будь-яке посилання на договір від 01.01.2008 року, як і відсутні докази пред'явлення вимоги на оплату товару за накладними.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що вищевказана поставка товару відбулась саме в межах договору від 01.01.2008 року та докази, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару за накладними.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 898,69 грн., пеня в розмірі 163,94 грн. та річні в сумі 204,92 грн., нарахованих позивачем на підставі п. 5.7. договору від 01.01.2008 року та приписами ст. 625 ЦК України.
Проте, як вже зазначалось вище судом, зобов'язання щодо оплати отриманого товару у відповідача не виникло, а за таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача, при відмові в позові на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 14 жовтня 2008 року.
Суддя