01 жовтня 2008 р.
№ А1-81 (12/118)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дніпропетровської міської ради
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р.
у справі
№ А1-81(12/118)
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Колективного підприємства "Лотос"
до
1) Дніпропетровської міської ради,
2) Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради,
3) Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради,
4) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Дніпронафта"
про
визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
- не з'явились;
відповідача-1:
- не з'явились;
відповідача-2:
- не з'явились;
відповідача-3:
- не з'явились;
відповідача-4:
Непорада С.А., дов. № 1 від 21.08.2008 р.;
У травні 1999 р. Колективне підприємство "Лотос" (далі -Підприємство) звернулось до арбітражного суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним рішення І сесії Дніпропетровської міської ради (далі -Рада) ХХІІІ скликання від 15.04.1998 р. № 13 "Про скасування рішень виконкому міської ради від 17.08.1995 р. № 1163, від 19.10.1995 р. № 1418, від 19.10.1995 р. № 1419 та виключення з переліку об'єктів приватизації приміщень міської комунальної власності", від 15.04.1998 р. № 14 "Про передачу у тимчасове користування об'єктів комунальної власності міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпронафта", визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень, укладений між комітетом комунального майна Ради та Товариством з обмежено відповідальністю Виробнича фірма "Дніпронафта" (далі -Товариство), зобов'язати Комітет комунального майна Ради укласти з ним договори купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4.
Крім того, у позовній заяві Підприємство просило арбітражний суд Дніпропетровської області у порядку забезпечення позову заборонити Раді, Виконавчому комітету Ради, Комітету комунального майна Ради, Товариству та іншим особам здійснювати дії, у тому числі у вигляді прийняття рішень, щодо нежитлових приміщень, розташованих за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. ім. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4.
Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р. Раді, Виконавчому комітету Ради, Комітету комунального майна Ради та іншим особам заборонено вчиняти угоди та інші юридичні дії щодо наступних об'єктів нерухомості, які відносяться до комунальної власності Ради:
- нежитлове приміщення площею 2 654,4 кв. м у будинку № 58 А-9 по пр. К. Маркса у м. Дніпропетровську;
- нежитлове приміщення площею 198,1 кв. м у будинку № 4 по вул. Мечникова у м. Дніпропетровську;
- нежитлове приміщення площею 596,6 кв. м у будинку № 117- А-9 по пр. ім. Газети "Правда" у м. Дніпропетровську;
- нежитлове приміщення площею 114,5 кв. м у будинку № 94-а А-4 у м. Дніпропетровську.
Ухвала прийнята з посиланням на ст. ст. 66, 67 та 86 Арбітражного процесуального кодексу України та мотивована тим, що невжиття відповідних заходів може утруднити виконання рішення арбітражного суду.
У березні 2008 р. Товариство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням, у якому просило скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р. Вимоги, викладені у клопотанні, Товариство обґрунтовувало тим, що дана справа була вирішена судами господарської юрисдикції у відповідності до законодавства України, яке діяло на час вирішення справи, але заходи забезпечення позову, які були вжиті арбітражним судом під час розгляду справи, не були скасовані, що перешкоджає йому здійснювати правомочності власника майна.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2008 р. (суддя Дубінін І.Ю.) скасовані заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р. (колегія суддів: Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2008 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що необхідність у вжитті заходів до забезпечення позову відпала у зв'язку з ліквідацією Підприємства (позивача у справі), скасуванням його державної реєстрації та виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, внаслідок чого не вбачається можливості виконання рішення по даній справі.
Рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р. і ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2008 р. скасувати та залишити в силі ухвалу арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада, посилаючись на ст. ст. 140, 142 та 143 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 327, 386 та 391 Цивільного кодексу України, ст. 26 та 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обґрунтовує тим, що господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів було порушено ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.
Виконавчий комітет Ради, Комітет комунальної власності Ради та Товариство не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Ради до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням в. о. Голови судової палати від 01.10.2008 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. -головуючий, судді Мачульський Г.М. та Шаргало В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ради не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.12.1999 р. позовні вимоги Підприємства задоволено частково: визнано недійсними оспорювані рішення Ради та зобов'язано Комітет комунального майна Ради укласти з Підприємством договір купівлі-продажу приміщень за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4, у м. Дніпропетровську. Вказане рішення було залишено без змін постановою Вищого арбітражного суду України від 13.04.2000 р.
Відповідно до ст. 68 Арбітражного процесуального кодексу України, який був чинним на момент прийняття вказаних судових актів, питання про скасування забезпечення позову вирішується арбітражним судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Між тим, як свідчать матеріали справи, арбітражний суд Дніпропетровської області після прийняття рішення від 16.12.1999 р. не вирішив питання про скасування забезпечення позову, вжитого ухвалою від 07.05.1999 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, існування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р., може вважатись обґрунтованим лише до моменту виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.12.1999 р. (у частині зобов'язання Комітету комунального майна Ради укласти з Підприємством договір купівлі-продажу приміщень за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4, у м. Дніпропетровську).
Однак, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, Підприємство було ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, а його державна реєстрація -скасована у 2002 р., про свідчить лист Вищого господарського суду України № 02-3/3593 від 24.09.2002 р. (т. 1, а. с. 144) та довідка Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 18/12-632 від 13.05.2008 р. (т. 2, а. с. 39).
Як правильно зазначив господарський суд другої інстанції, ліквідація Підприємства робить неможливим виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.12.1999 р. у частині зобов'язання Комітету комунального майна Ради укласти з Підприємством договір купівлі-продажу приміщень за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4, у м. Дніпропетровську.
Згідно зі ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд Дніпропетровської області обґрунтовано скасував заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають необхідності повідомлення сторін судового процесу про розгляд питання щодо скасування заходів до забезпечення позову, а тому прийняття відповідної ухвали без виклику сторін не є порушенням норм процесуального права, як про це зазначає Рада у касаційній скарзі.
Твердження Ради, наведене у касаційній скарзі, про те, що скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 07.05.1999 р., може ускладнити виконання судових рішень щодо приміщень за адресами: пр. К. Маркса, 58, 94, пр. Газети "Правда", 117, вул. Мечникова, 4, у м. Дніпропетровську, які будуть прийняті по інших справах, не може бути підставою для залишення в силі вказаної ухвали, оскільки зі змісту норм розділу Х "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ" Господарського процесуального кодексу України випливає, що вжиття заходів до забезпечення позову здійснюється у межах конкретної судової справи та з метою забезпечення виконання судового рішення саме у цій справі, а не у будь-яких інших.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення питання про скасування заходів до забезпечення позову, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Ради не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р. у справі № А1-81(12/118) господарського суду Дніпропетровської області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало