07 жовтня 2008 р.
№ 6-30/271-07-7147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Поповської І.П. дов. від 03.10.2008 року
відповідача
не з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи
третьої особи
Поповської І.П. дов. від 04.02.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Одеської обласної ради з майнових відносин
на постанову
від 10.06.2008 року Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 6-30/271-07-7147 господарського суду Одеської області
за позовом
Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації
до
Асоціації болгар України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Управління Одеської обласної ради з майнових відносин
про
розірвання охоронного договору та виселення
Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про розірвання охоронного договору на користування пам'яткою культурної спадщини - нежитлових приміщень загальною площею 1222,74 кв.м., розташованих за адресою: пров. Віце-адмірала Жукова, 9 у м. Одесі, укладений 27.04.2001 року між Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації та Асоціацією болгарських національно-культурних товариств та організацій України, правонаступником якої є Асоціація болгар України.
26.11.2007 року позивачем надано доповнення до позовної заяви згідно якого Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації просить розірвати вказаний договір та виселити Асоціацію болгар України з нежитлових приміщень, загальною площею 1222, 74 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 9.
Позовна заява обґрунтована відмовою орендаря від перерахування орендної плати відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2008 року припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з підписанням сторонами 19.12.2007 року додаткової угоди № 2 до охоронного договору від 27.04.2001 року на користування пам'яткою містобудування та архітектури.
За апеляційними скаргами Управління Одеської обласної ради з майнових відносин та Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації ухвала господарського суду переглянута в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 року залишена без змін
Управління Одеської обласної ради з майнових відносин звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 року, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заявник вважає, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність предмету спору та не звернули уваги на те, що позивач обґрунтував свої вимоги відсутністю згоди щодо орендної плати.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, вислухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами 27.04.2001 року на підставі розпорядження облдержадміністрації від 26.03.2001 року №288/А-2001 між Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації та Асоціацією болгарських національно-культурних товариств та організацій України (правонаступником якої є Асоціація болгар України) укладено охоронний договір на користування пам'яткою культурної спадщини, а саме нежитлових приміщень загальною площею 1222,74 кв.м., розташованих за адресою: пров. Віце-адмірала Жукова, 9 у м. Одесі.
Відповідно до умов договору нежитлові приміщення передаються користувачеві згідно акту приймання-передачі для організації статутної діяльності строком на період дії Асоціації. За орендне користування приміщеннями Асоціація зобов'язується сплачувати Управлінню орендну плату згідно зі ставками, затвердженими уповноваженим органом. У випадку змін у встановленому порядку ставок орендної плати за використання приміщення орендна плата змінюється згідно з письмовим повідомленням Управління щодо перерахунку з часу отримання його Асоціацією.
Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за вих. №4365 від 14.09.2005 року на адресу відповідача направлено лист разом з додатковою угодою № 2 для підписання з відкоригованим розрахунком орендної плати.
21.10.2005 року на вищевказаний лист Асоціація надала відповідь з повідомленням про те, що 30.08.2005р. Асоціація звернулась до Одеської обласної ради з заявою про уточнення та встановлення розміру орендної плати, а тому без отримання відповіді або рішення від власника надіслана додаткова угода №2 не може бути підписана.
01.11.2007 року Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини за вих. №01-13/6619 направлено лист до відповідача з пропозицією розірвати охоронний договір, в зв'язку з відмовою Асоціації на підписання додаткової угоди № 2, та несплати нарахованої недоплати в розмірі 140000грн.
Враховуючи те, що згоди відповідача на розірвання договору управлінням не отримано, останнє звернулось до господарського суду Одеської області із позовом про розірвання охоронного договору від 27.04.2001 року на підставі статті 652 Цивільного кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Під час розгляду справи 19.12.2007 року відповідачем підписано додаткову угоду №2, згідно якої базова орендна плата за один місяць встановлена в розмірі 6385,04 грн. та сплачено позивачу 158136,56 грн. компенсації суми недоотриманої орендної плати за термін з 01.01.2006 року до 19.12.2007 року.
Врахувавши те, що вимога позивача про розірвання договору та виселення відповідача з нежитлових приміщень обґрунтована відмовою Асоціації болгар України підписати додаткову угоду в частині орендної плати за користування приміщеннями, господарські суди дійшли висновку, що сторони шляхом підписання вказаної додаткової угоди від 19.12.07 року досягли згоди з приводу орендної плати та припинили провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суди як першої так і апеляційної інстанцій дійшли його без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у пункті 6 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення", мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, з яких суд виходив при задоволенні вимог.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних обставин не є для суду обов'язковими.
У порушення цих вимог суди не надали правової оцінки додатковій угоді від 19.12.2007 року, а також не звернули увагу на те, що предметом спору у даній справі є розірвання договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а не укладання додаткової угоди.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Одеської області від 29.01.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 року у справі № 6-30/271-07-7147 господарського суду Одеської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Касаційну скаргу Управління Одеської обласної ради з майнових відносин задовольнити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач