09 жовтня 2008 р.
№ 15/352
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача:
Самсоненка І.В. та представника відповідача -Кулікова А.А.
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Інвест"
на постанову
від 28.05.2008
Донецького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 15/352
господарського суду
Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Інвест"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой"
про
зобов'язання відповідача виконати договірні зобов'язання та стягнення пені у сумі 6812,39 грн.
У грудні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Система-Інвест" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача 41577,38 грн. основного боргу, 412,62 грн. інфляційних та 1216,18 грн. річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.2008 у справі № 15/352 позов задоволено. Стягнено з ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой" на користь ТзОВ "Система-Інвест" 41577,38 грн. основного боргу, 412,62 грн. інфляційних та 1216,18 грн. річних.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2008, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 28.05.2008, а рішення суду першої інстанції від 06.02.2008 залишити без змін. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вимоги процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 77 ГПК України, ст. 207 ЦК України, ст. 174 ГК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача -без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Донецьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 04.08.2006 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 29, згідно умов якого відповідач зобов'язався передати у власність покупця продукцію -щебінь гранітний Куйбишевського гранітного кар'єра, в кількості, асортименті, за ціною та у строки, вказані в доданій до цього договору специфікації, що є невід'ємною його частиною, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вказану у договорі вартість поставленої продукції, не пізніше передбачених цим договором строків.
Умовами договору було передбачено, що відвантаження продукції покупцю здійснюється тільки після надання письмової заявки покупця з визначенням виду продукції, об'єму поставки, повних відвантажних реквізитів. Заявка на загальний плановий об'єм продукції на місяць надається у строк до 20 числа попереднього місяця. Розрахунки за відвантажену продукцію здійснюються у наступній формі: 100% передплата за заявлену партію продукції. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Після надання заявки покупцем відвантаження продукції здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту 100% передплати продукції по партіям до 530 м3. По партіям продукції більш 530 м3 відвантаження продукції здійснюється відповідно до графіку відвантаження, який оговорений сторонами у письмовій формі.
Судами також встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору було перераховано в якості передплати на рахунок відповідача суму у розмірі 234476,80 грн., тоді як відповідачем було здійснено поставку товару лише на суму 152899,42 грн., у зв'язку із чим, залишок передплати, по якому не відбулась поставка склав 81577,38 грн.
У цьому зв'язку, позивач направив відповідачу письмову вимогу від 18.01.2007 щодо повернення залишку сплаченої згідно договору попередньої оплати на вказану суму. Товариство "Донспецстрой" листом за від 25.01.2007 визнало вказану вимогу позивача, зазначивши, що грошова сума, отримана відповідачем як передплата за договором № 29 від 04.08.2006 буде повернута на розрахунковий рахунок позивача у строк до кінця лютого 2007 року. У зв'язку з тим, що відповідачем було здійснено лише часткове повернення попередньої оплати на суму 40000,00 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до умов договору, відвантаження здійснюється на підставі письмової заявки або рознарядки позивача із зазначенням виду продукції, обсягу поставки та відвантажених реквізитів отримувача. У зв'язку із тим, що позивач не надав доказів направлення відповідних заявок, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що строк виконання зобов'язань із відвантаження продукції, який настає протягом 10 робочих днів з моменту надання заявки та попередньої оплати, не настав, а тому у позивача не виникло право вимагати повернення передоплати.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, а у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
Суд першої інстанції правильно врахував вищезазначені вимоги закону та фактичні обставини справи, з яких вбачається, що факт виставлення продавцем рахунків для сплати покупцю на конкретні суми свідчить про отримання продавцем від покупця заявок на конкретні партії товару. Тобто, конкретні суми в якості попередньої оплати продавець може визначити тільки на підставі інформації покупця про обсяг конкретної партії товару, яка згідно умов договору викладається в письмових заявках. Таким чином, перерахування позивачем 41577,38 грн. було здійснене згідно виставлених саме відповідачем рахунків.
При цьому, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача про відсутність письмових заявок покупця на партію товару на суму 41577,38 грн., оскільки відповідач про це не заявляв як про причину непоставки ним товару та погодився повернути попередню оплату, отриману за договором, у повному обсязі у конкретно визначений строк у зв'язку з відмовою позивача від цієї продукції. Крім того, часткове повернення відповідачем суми у розмірі 40000,00 грн. також є підтвердженням того, що інша частина перерахованих позивачем грошей у сумі 41577,38 грн. є попередньою оплатою за продукцію.
Наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой" на користь ТзОВ "Система-Інвест" 41577,38 грн. основного боргу, 412,62 грн. інфляційних та 1216,18 грн. річних.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що не відповідає фактичним обставинам справи, а рішення суду першої інстанції -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Система-Інвест" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2008 скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2008 у справі № 15/352 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Гончарук П.А.