08 жовтня 2008 р.
№ 45/46
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Казьмірик Р.О.
від відповідача: Роздольський І.О.
розглянувши касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008р.
у справі № 45/46 Господарського суду м. Києва
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кам'янка-Бузький комбінат хлібопродуктів»
до Державного комітету України з державного матеріального резерву
про стягнення 251333,28 грн.,
Відкрите акціонерне товариство “Кам'янка-Бузький комбінат хлібопродуктів» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 134447,68 грн., інфляційних у розмірі 97424,77 грн., 3% річних у розмірі 16832,63 грн.
Заявою від 15.02.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Кам'янка-Бузький комбінат хлібопродуктів» доповнило позовну заяву та просить стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву крім основного боргу пеню у розмірі 22499,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. (суддя С.В.Балац) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Відкритого акціонерного товариства “Кам'янка-Бузький комбінат хлібопродуктів» 137447,68 грн. основного боргу, 87118,42 збитків від інфляції, 16832,63 грн. 3% річних, 2388,75 грн. витрат по сплаті держмита, 113,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. Державний комітет України з державного матеріального резерву подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008р. (судді: О.Ф.Синиця, Л.О.Рєпіна, С.І.Буравльова) рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. змінено, стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства “Кам'янка-Бузький комбінат хлібопродуктів» 137447,68 грн. основного боргу, 86565,62 грн. інфляційних та 16707,64 грн. -3% річних.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державний комітет України з державного матеріального резерву подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Державний комітет України з державного матеріального резерву мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державного комітету України з державного матеріального резерву підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
09.08.1999р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 63 про відповідальне зберігання позивачем матеріальних цінностей державного резерву.
15.02.2001р. між сторонами укладено договір № юр-2зб/168-2001 про відповідальне зберігання позивачем матеріальних цінностей державного резерву.
03.06.2004р. між сторонами укладено договір № юр-2зб/272-2004 про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву без надання права користування ними на складських приміщеннях, майданчиках, холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах зберігача.
Проте, встановивши обставини щодо укладення між сторонами вищезгаданих договорів господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо того: які матеріальні цінності були передані позивачу за договором від 09.08.1999р., договором від 15.02.2001р. та договором від 03.06.2004р.; чи було виконано сторонами дані договори та яким чином; чи було припинено кожний із зазначених договорів; за яким із договорів та за який період відповідно до умов договору виникла заборгованість відповідача.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008р. у справі № 45/46 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.