01 жовтня 2008 р.
№ 37/427
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р.
у справі
№ 37/427
господарського суду
м. Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф"
до
1) Консорціуму "Укріндустрія",
2) Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Етьєн-вєст",
4) Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд"
третя особа:
Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про
визнання права на частку в капітальному будівництві
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Овчаренко Г.В., дов. № 2 від 24.01.2008 р.;
відповідача-1:
Лугін О.М., дов. № б/н від 31.09.2008 р.;
відповідача-2:
Пащенко І.В., дов. № 3/7-10 від 24.12.2007 р.;
відповідача-3:
- не з'явились;
відповідача-4:
- не з'явились;
третьої особи:
Клюковський М.В., дов. № 070-2878 від 11.04.2008 р.;
прокуратури:
Рубан Д.В., посв. № 59 від 08.04.2008 р.;
У вересні 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" (далі -Товариство "Мед Лайф") звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило визнати його право на частку в капітальному будівництві, що становить 456,88 кв. м, у нежилому приміщенні першого поверху будинку по генеральному плану № 5 на будівельному майданчику за будівельною адресою: вул. Бальзака, 2-й мікрорайон жилого масиву "Троєщина" Деснянськогорайону м. Києва.
Позовні вимоги Товариство "Мед Лайф", посилаючись на норми Закону України "Про інвестиційну діяльність", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтовувало тим, що воно належним чином виконало інвестиційні зобов'язання за укладеним з Консорціумом "Укріндустрія" (далі -Консорціум) договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., проте Консорціум прострочив орієнтовні строки виконання зобов'язання за вказаним договором, не надав інформацію про строк виконання зазначених зобов'язань, не надав документів, які б підтверджували можливість виконати такі зобов'язання, що порушує його права на результат від внесеної інвестиції.
У ході розгляду справи Товариство "Мед Лайф" уточняло позовні вимоги. В останній заяві Товариство "Мед Лайф" просило господарський суд м. Києва визнати його власником майнових прав на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., що складається з нежитлових приміщень загальною площею 456,88 кв. м на першому поверсі будинку № 5 по вул. Бальзака, 2, у 3-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва (т. 2, а. с. 97 -99).
Уточнені позовні вимоги Товариство "Мед Лайф", посилаючись на норми Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про заставу", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Цивільного кодексу України, обґрунтовувало тим, що Консорціум, Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі -Управління), Товариство з обмеженою відповідальністю "Етьєн-вєст" (далі -Товариство "Етьєн-вєст") та Будівельна корпорації "УкрАзіаБуд" (далі -Корпорація) не визнають його права власності на майнові права на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., що складається з нежитлових приміщень загальною площею 456,88 кв. м на першому поверсі будинку № 5 по вул. Бальзака, 2, у 3-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянськогорайону м. Києва, яке виникло у нього внаслідок виконання інвестиційних зобов'язань за укладеним з Консорціумом договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. (суддя Кондратова І.Д.) позовні вимоги Товариства "Мед Лайф" задоволено. Рішення прийнято з посиланням на норми Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про заставу", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України та мотивовано обґрунтованістю позовних вимог Товариства "Мед Лайф".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. (колегія суддів: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.) рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства "Мед Лайф". Постанова мотивована тим, що законодавство України не передбачає такого способу захисту прав та законних інтересів особи як визнання права на частку в капітальному будівництві.
Товариство "Мед Лайф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Мед Лайф" обґрунтовує тим, що апеляційним господарський судом при прийнятті оскаржуваної постанови було неправильно застосовано ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, не було застосовано ст. ст. 190 та 392 Цивільного кодексу України, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано ст. ст. 53, 93, 98, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.
Корпорація скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Мед Лайф", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Корпорація обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята у відповідності до норм матеріального права та внаслідок правильної оцінки обставин справи.
Консорціум скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив (пояснення) на касаційну скаргу Товариства "Мед Лафй", у якому просить залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. Викладені у відзиві вимоги Консорціум обґрунтовує тим, що Товариство "Мед Лайф" виконало зобов'язання за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., і що він ніколи не заперечував наявності у Товариства "Мед Лайф" майновий прав на частку в об'єкті інвестування за вказаним договором.
Управління та Товариство "Етьєн-вєст" не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Товариства "Мед Лайф" до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням В. о. Голови судової палати від 01.10.2008 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Мед Лайф" підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства "Мед Лайф", Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що законодавство України не передбачає такого способу захисту прав та законних інтересів особи як визнання права на частку в капітальному будівництві.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказаний висновок є помилковим з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позовними вимогам Товариства "Мед Лайф" є вимоги про визнання його власником майнових прав на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Згідно з частиною першою ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Таким чином, вказані позовні вимоги Товариства "Мед Лайф" є вимогами про визнання його власником майна, тобто вимогами про визнання права власності на майно.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути такий спосіб як визнання права.
У зв'язку з викладеним постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Однак, рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. також не може бути залишено в силі, з огляду на таке.
Ст. 392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, Товариство "Мед Лайф", вважаючи себе власником майнових прав, які у відповідності до ст. 190 Цивільного кодексу України, зміст якої наведено вище, є майном, може пред'явити позов про визнання його права власності на ці права, однак обов'язковою умовою пред'явлення такого позову є оспорювання або невизнання права власності на майнові права іншою особою, або втрата Товариством "Мед Лайф" документа, який засвідчує його право власності на ці права.
Звертаючись до господарського суду м. Києва з позовною заявою та уточненнями до неї, Товариство "Мед Лайф" зазначало, що Консорціум, Управління, Товариство "Етьєн-вєст" та Корпорація не визнають його права власності на майнові права на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Таким чином, для правильного вирішення спору необхідним є з'ясування питання щодо оспорювання або невизнання Консорціумом, Управлінням, Товариством "Етьєн-вєст" та Корпорацією права власності Товариства "Мед Лайф" на майнові права на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи встановлено, що Товариство "Мед Лайф" неодноразово зверталось до Консорціуму, Управління, Товариства "Етьєн-вєст" та Корпорації з листами, у яких просило надати йому відповідь щодо визнання (невизнання) або оспорювання його майнових прав на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., а саме -на нежитлові приміщення загальною площею 456,88 кв. м на першому поверсі будинку № 5 по вул. Бальзака, 2, у 3-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва, проте вони, окрім Консорціуму, на вказані листи не відповідали та не реагували, а Консорціум визнав відповідні права Товариства "Мед Лайф".
Господарським судом першої інстанції, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не було дано оцінки цьому факту з урахуванням змісту ст. 392 Цивільного кодексу України, а саме -не було з'ясовано, чи свідчать наведені у попередньому абзаці дії Управління, Товариства "Етьєн-вєст" та Корпорації про оспорювання або невизнання вказаними особами права власності Товариства "Мед Лайф" на майнові права на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Твердження місцевого господарського суду про те, що Управління та Товариство "Етьєн-вєст" не визнають майнові права Товариства "Мед Лайф" на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р., про що свідчить укладення вказаними особами договорів, які стосуються прав та обов'язків Товариства "Мед Лайф", не може вважатись обґрунтованим, оскільки судом не було з'ясовано, які саме договори укладались Управлінням та Товариством "Етьєн-вєст", чи є об'єктами вказаних договорів нежитлові приміщення, майнові права на які просить визнати Товариство "Мед Лайф", а саме -нежитлові приміщення загальною площею 456,88 кв. м на першому поверсі будинку № 5 по вул. Бальзака, 2, у 3-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва.
Колегія суддів Вищого господарського суду України також зазначає, що факт визнання Консорціумом майнових прав Товариства "Мед Лайф" на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р. свідчить про те, що між Товариством "Мед Лайф" та Консорціумом відсутні спірні матеріальні правовідносини, тобто у даній справі між вказаними особами відсутній предмет спору. Однак, господарський суд м. Києва вказаного не врахував та задовольнив позовні вимоги Товариства "Мед Лайф" щодо усіх відповідачів, у тому числи -щодо Консорціуму.
Крім того, господарським судом першої інстанції не встановлено, яким саме чином Корпорація оспорює або не визнає майнові права Товариства "Мед Лайф" на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Наведене свідчить про передчасність висновків господарського суду м. Києва щодо оспорювання Управлінням, Товариством "Етьєн-вєст" та Консорціумом майнових прав на частку в об'єкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.03.2003 р.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. у справі № 37/427 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало