"21" лютого 2012 р. м. Київ К-38849/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009 року
та постанову Господарського суду Автономної республіки Крим від 02.02.2009 року
по справі № 2-27/7309-07А/5002
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕДСТАБ»
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕДСТАБ»звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0018492301/0 від 29.12.2006 року та № 0018482301/0 від 29.12.2006 року.
Постановою Господарського суду Автономної республіки Крим від 02.02.2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з ПП «Гефест-Крим»за відповідний період, податковим органом встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0018492301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 361 334,00 грн., у тому числі: основний платіж -240 889,00 грн., штрафні санкції - 120 445,00 грн., та № 0018482301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 289 065,00 грн., у тому числі: основний платіж -192 710,00грн., штрафні санкції -96 355,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.
Колегія суддів погоджується із висновками судів, що не заслуговують на увагу і посилання відповідача на той факт, що рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.10.2006 року по справі № 2-3511/06 було визнано недійсним статут, свідоцтво платника податку на додану вартість та первинні бухгалтерські документи ПП «Гефест-Крим»з моменту їх підписання, оскільки ПП «Гефест-Крим»на момент укладення відповідних угод з позивачем по справі було належним чином зареєстровано як платник податку на додану вартість та його реєстрація скасована не була. Більш того, на момент здіснення господарських операцій ПП «Гефест-Крим»не було виключено із Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, а його установчі документи не були визнані недійсними.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2009 року та постанову Господарського суду Автономної республіки Крим від 02.02.2009 року по справі № 2-27/7309-07А/5002 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 24.02.2012 р.
Суддя Г.К. Голубєва