"09" лютого 2012 р. м. Київ К-13985/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року
по справі №2-27/6885-2008А
за позовом Виробничо-торгівельного підприємства «Заря»
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі -Джанкойська ОДПІ в АРК)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У червні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АРК від 27.04.2006р. №0002761530/0, №0002781530/0, №0002771530/0, від 14.08.2006р.№0003741530/0, від 20.11.2006р. №0004871530/0, від 20.11.2006р. №0004881530/0, від 20.11.2006р. №0004891530/0, від 29.12.2006р. №0005251530/0, від 02.03.2007р. №0000022301/0, від 02.03.2007р. №0000012301/0, від 10.04.2007р. №0000331530/00004521502/0, від 24.07.2007р. №0000801530/0-000935/15-02/0, від 26.08.2007р. №0010291502/0, від 26.08.2007р. №0010281502/0, від 26.08.2007р. №0010271502/0, від 11.09.2007р., №0010981502/0, від 22.10.2007р. №0011111502/01236/0.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2008р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в АРК №0002761530/0 від 27.04.2006р. на суму 19834,86грн.; №0002781530/0 від 27.04.2006р. на суму 281,33грн.; №0002771530/0 від 27.04.2006р. на суму 5914,36грн.; №0003741530/0 від 14.08.2006р. на суму 2772,98грн.; №0004871530/0 від 20.11.2006р. на суму 3162,01грн.; №0004881530/0 від 20.11.2006р. на суму 792,40грн.; №0004891530/0 від 20.11.2006р. на суму 121,82грн.; №0005251530/0 від 29.12.2006р. на суму 850,21грн.; №0000022301/0 від 02.03.2007р. на суму 176,13грн.; №0000012301/0 від 02.03.2007р. на суму 178,13грн.; №0000331530/0-0004521502/0 від 10.04.2007р. на суму 267,16грн.; №0000801530/0-000935/15-02/0 від 24.07.2007р. на суму 2476,12грн.; №0010291502/0 від 26.08.2007р. на суму 119,40грн.; №0010281502/0 від 26.08.2007р. на суму 2106,40грн.; №0010271502/0 від 26.08.2007р. на суму 2345,00 грн.; №0010981502/0 від 11.09.2007р. на суму 173,06грн.; №0011111502/01236/0 від 22.10.2007р. на суму 334,80грн.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Джанкойська ОДПІ в АРК звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанції встановлено, що в період з березня 2006р. по жовтень 2007р. Джанкойською ОДПІ в АРК здійснено декілька невиїзних документальних перевірок дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Заря»з питання своєчасності сплати податку на додану вартість, під час яких були встановлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (надалі - Закон), що виразилося у порушенні граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ протягом перевірених періодів, за що до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані штрафні санкції.
Так, за результатами проведених перевірок:
- 16.03.2006р. відповідачем складено акт №843/15-2/24862077 від 16.03.2006р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковими повідомленнями-рішеннями від 27.04.2006р. до позивача застосовані штрафні санкції: №0002761530/0 на суму 19834,86грн., №0002781530/0 на суму 281,33грн. та №0002771530/0 на суму 5914,36грн.
- 10.08.2006р. (за період 31.10.2005р. -02.03.2006р.) відповідачем складено акт перевірки № 1552/15-2/24862077 від 10.08.2006р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням № 0003741530/0 від 14.08.2006р. застосовані штрафні санкції в розмірі 2772,98грн.;
- 17.11.2006р. (за період 30.03.2006р. -10.11.2006р.) відповідачем складено акт перевірки №1948/15-2/24862077 від 17.11.2006р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковими повідомленнями-рішеннями від 20.11.2006р. застосовані штрафні санкції: №0004871530/0 на суму 3162,01грн., №0004881530/0 на суму 792,40грн. та №0004891530/0 на суму 121,82грн.;
- 29.12.2006р. (за період 30.10.2006р. -30.11.2006р.) відповідачем складено акт перевірки №2192/15-2/24862077 від 29.12.2006р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням №0005251530/0 від 29.12.2006р. застосовані штрафні санкції в розмірі 850,21грн.;
- 23.02.2007р. (за період 04.01.2007р. -31.01.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №186/15-2/24862077 від 23.02.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковими повідомленнями-рішеннями від 02.03.2007р. застосовані штрафні санкції: №0000022301/0 на суму 176,13грн. та №0000012301/0 на суму 178,13грн.;
- 05.04.2007р. (за період 04.01.2007р. -27.03.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №362/15-2/24862077 від 05.04.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням №0000331530/0-0004521502/0 від 10.04.2007р. застосовані штрафні санкції в розмірі 267,16грн.;
- 11.07.2007р. (за період 04.01.2007р. -27.06.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №837/15-2/24862077 від 11.07.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням №0000801530/0-000935/15-02/0 від 24.07.2007р. застосовані штрафні санкції в розмірі 2476,12грн.;
- 16.08.2007р. (за період 02.03.2007р. -27.07.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №1020/15-2/24862077 від 16.08.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковими повідомленнями-рішеннями від 26.08.2007р. застосовані штрафні санкції: №0010291502/0 на суму 119,40грн., №0010281502/0 на суму 2106,40грн. та №0010271502/0 на суму 2345,00грн.;
- 10.09.2007р. (за період 30.07.2007р. -29.08.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №1113/15-2/24862077 від 10.09.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням №0010981502/0 від 11.09.2007р. застосовані штрафні санкції в розмірі 173,06грн.;
- 19.10.2007р. (за період 30.08.2007р. -28.09.2007р.) відповідачем складено акт перевірки №1301/15-2/24862077 від 19.10.2007р., на підставі якого відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону податковим повідомленням-рішенням №0011111502/01236/0 від 22.10.2007р. застосовані штрафні санкції в розмірі 334,80грн.
Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з того, що операції в особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів, тому надані Державним казначейством відповідачу документи не можуть містити інші, ніж платіжні доручення платника податків, данні.
При цьому, особовий рахунок не є первинним документом платника податків, який може свідчити про порушення граничних строків сплати зобов'язань.
Тому, доводи відповідача про те, що для проведення перевірок вчасності сплати податкових зобов'язань не вимагається дослідження первинних документів, вірно не взято до уваги судами попередніх інстанції.
Також судами зазначено, що до позивача застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, п.17.3 якої визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 даного Закону передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що перевірка позивача за період з 19.08.2002р по 20.02.2003р. (граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за січень 2003р.) є необґрунтованою, а нараховані за цей час згідно з податковим повідомленням-рішенням №0002761530/0 від 27.04.2006р. в цій частині штрафні санкції безпідставними, оскільки для їх нарахування пропущено строк давності.
Крім того, як вбачається з актів перевірок, податковим органом також нараховувались штрафні санкції за порушення строків сплати боргу згідно договору про розстрочення №11 від 23.05.2001р.
При цьому надані позивачем первинні документи, що підтверджують сплату ним зазначених у спірних актах перевірок податкових зобов'язань по деклараціям згідно призначень платежів, в актах перевірок не відображені, а, як вбачається з матеріалів справи та зазначається відповідачем, застосування спірних штрафних санкцій обумовлено тим, що платежі, якими позивач сплачував поточні зобов'язання, Джанкойська ОДПІ у порядку п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” направляла у погашення податкового боргу, що виник раніше.
Відповідно до п.1.2 ст.1 цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пункт 5.1 статті 5 вказаного Закону передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищезазначеного Закону, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п.7.7 ст.7 даного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Отже, зазначена норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Слід також відзначити, що пункт 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999р. № 679-ХІУ із змінами та доповненнями Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведених положень вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Враховуючи викладене, жодна норма закону не містить у собі положення щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.
Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального права, на які посилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко
Суддя Н.Є. Маринчак