"09" лютого 2012 р. м. Київ К-26556/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року
по справі №2а-110/10/2070
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_2)
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, Державної податкової адміністрації у Харківській області (надалі -Чугуївська ОДПІ Харківської області, ДПА у Харківській області)
про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
встановив:
У січні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Чугуївської ОДПІ від 11.12.2009р. №0005852311 про застосування санкції у вигляді штрафу у розмірі 2591,40грн.; рішення від 11.12.2009р. №0005862311 про застосування санкції у вигляді штрафу у розмірі 2191,00грн. та визнати незаконними дії ДПА в Харківській області щодо проведення 23.11.2009р. перевірок дотримання ФОП ОСОБА_2 законодавства України під час здійснення господарської діяльності.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2010р., позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Чугуївської ЛДПІ Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2009р. №0005852311, №0005862311. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПА у Харківській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ДПА у Харківській області незгодна з рішеннями судів попередніх інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, працівниками ДПА у Харківській області, на підставі направлень від 20.11.2009р. №№1376, 13760 та згідно з планом перевірок на листопад 2009р., затвердженим головою ДПА у Харківській області, 23.11.2009р. були проведені перевірки магазинів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 Харківської області та АДРЕСА_2 Харківської області , які належать позивачу щодо додержання останнім порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких були складені акти (довідки), якими, на думку податкового органу, встановлено наступні порушення:
- на момент перевірки встановлено реалізацію товарно-матеріальних цінностей, не оприбуткованих за обліком на суму 1295,70грн. (відсутні прибуткові накладні та інші документи, що підтверджують оприбуткування ТМЦ, в тому числі книга обліку товарів та витрат;
- порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації і зберігання, а саме відсутні накладні на товар, що знаходиться в реалізації, на суму 1095,50грн., книга обліку товарів та витрат на момент перевірки не надана.
На підставі зазначеного Чугуївською ОДПІ Харківської області 11.12.2009р. були прийняті рішення:
- №0005852311 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2591,40грн.;
- №0005862311, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2191,00грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції, суди попередніх цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
За порушення цієї вимоги Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст.20 даного Закону).
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, у п.6 ст.9 вищезазначеного Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Крім цього, згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. N1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. N599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за N752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Слід також зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
За таких обставин, суди правильно звернули увагу на те, що вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва.
На даний час законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців.
Таким чином відсутність накладних на товар, під час перевірки, не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, що висновок податкового органу про порушення позивачем положення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, а тому застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст.20 цього Закону є безпідставними, а рішення суб'єкта владних повноважень є незаконними і необґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко
Суддя Н.Є. Маринчак