"02" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/28366/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року
у справі №2-а-23881/10/0570
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -позивач, ФОП ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області (надалі -відповідача, ДПІ у Волноваському районі Донецької області )
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року та № 0000761720/0 від 11.10.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року частково задоволені позовні вимоги позивача, а саме скасоване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Волноваському районі Донецької області від 11.10.2010 року за №0000771720/0 в частині придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку за основним платежем в сумі 1492,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 746,00 грн. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Задовольняючі позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Волноваському районі Донецької області від 11.10.2010 року за №0000771720/0 в частині придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку за основним платежем в сумі 1492,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 746,00 грн. суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що між позивачем та ПП «Ремі-Сервіс»01.06.2009 року був укладений договір по виконанню послуг по бухгалтерському та податковому обліку, за результатами якого складені та підписані акти про виконання робіт, перераховані кошти, що підтверджено банківськими виписками, та ПП «Ремі-Сервіс»виписані податкові накладні, які складені відповідно до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Суд першої інстанції дійшов висновку, що всі податкові накладні виписані ПП «Ремі-Сервіс», і у відповідача не було законних підстав для виключення з податкової накладної № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн. із сум податкового кредиту позивача, отже, і нарахування штрафних санкцій у сумі 746,00 грн. також є незаконним. Обгрунтовуючи рішення про відмову в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції посилається на те, що позивачем до складу валових витрат 2009 року включені витрати, які під час розгляду справи, як і під час проведення планової виїзної перевірки, не були підтверджені накладними, рахунками на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів, та пов'язані з отриманням валового доходу 2009 року. Також, судом зазначено, що включення позивачем до складу податкового кредиту за квітень-червень 2010 року суму 32462,00 грн. є безпідставним, оскільки взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Граніш»мають ознаки нікчемності.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року скасовано. Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000771720/0 від 11.10.2010 року та № 0000761720/0 від 11.10.2010 року задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року про донарахування податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 50931,00 грн. (за основним платежем -33954,00 грн. та за штрафними санкціями -16977,00 грн.). Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000761720/0 від 11.10.2010 року про нарахування санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в частині витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж -1118,75 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року у частині придбання послуг по бухгалтерському та податковому обліку за основним платежем в сумі 1492,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 746,00 грн. залишити в силі та скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року в повному об'ємі.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
ДПІ Волноваського району Донецької області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності позивача за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2010 року по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, про що складений акт №530/17-20/НОМЕР_1 від 01 жовтня 2010 року.
Перевіркою виявлені порушення вимог абзацу ІІ, ІІІ ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 3270,09, в тому числі по періодах 2009 рік -3270,09 грн.; п. 19.1 «а», ст.. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-ІV, із змінами та доповненнями, в частині ведення обліку доходів та витрат у книзі Ф 10 з порушенням встановленого порядку; пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 33954 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 1492 грн., за квітень 2010 року в сумі 4117 грн., за травень 2010 року в сумі 15017 грн., за червень 2010 року в сумі 13328 грн.
На підставі зазначеного вище акту відповідачем 11 жовтня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000771720/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 50931,00 грн., а саме: придбання послуги по бухгалтерському та податковому обліку (основний платіж -1492,00 грн., штрафна санкція -746,00 грн.) та придбання товару у ТОВ «Фірма «Граніш»(основний платіж -32462,00 грн., штрафна санкція - 16231,00 грн.);
- № 0000761720/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем 3270,00 грн., а саме: витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку (основний платіж -1118,75 грн.) та витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів (основний платіж -2151,34 грн.).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2010 року між ТОВ «Граніш»та фізичної особою - підприємцем був укладений договір купівлі-продажу № 1805/10-1, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар на загальну суму 300000 грн.
Відповідачем при перевірці питання правильності визначення сум податкового кредиту по ПДВ було встановлено безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту квітня-червня 2010 року в сумі 32462,00 грн. В ході перевірки первинних документів встановлено відсутність доказів, які засвідчують факт транспортування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей підприємцю ТОВ «Фірмою «Граніш»на загальну суму ПДВ 32462,00 грн., а також використання товарно-матеріальних цінностей позивачем у межах господарської діяльності позивачем.
Однак колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком відповідача, оскільки, в матеріалах справи містяться податкові і видаткові накладні за № 19427 від 19.04.2010 року, № 21517 від 21.05.2010 року, № 3060 від 30.06.2010 року, що відповідно до вищезазначеної норми Закону України «Про податок на додану вартість»є умовою для визначення податкового кредиту.
Крім того, в матеріалах справи містяться довідки, які вказують на неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Фірма «Граніш»з питань взаємовідносин із суб'єктами господарювання згідно списку за травень 2010 року встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та окрім того, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Ні підставі зазначеного податковим органом було зроблено висновок про нікчемність угод з ТОВ «Фірма «Граніш».
Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що зазначений вище договір недійсним не визнавався та відповідачем не доведено, що даний правочин є таким, що підлягає визнанню нікчемним, оскільки фактично господарські зобов'язання виконано, товар відповідає потребі позивача для здійснення його підприємницької діяльності.
Необхідно зазначити, що при перевірці первинних документів відповідачем було встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1492,00 грн. по отриманим бухгалтерським послугам від ПП «Ремі-Сервіс»згідно акту прийняття передачі робіт від 03.09.2009 року ОУ -0000062 на суму 8950,00 в тому числі 1491,57 грн. та податковій накладній від 03.09.2009 року.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
В угоді укладеній між позивачем та ПП «Ремі-Сервіс»від 01.06.2009 року передбачено виконання послуг по бухгалтерському та податковому обліку, консультаційних послуг. За результатами виконаних робіт були підписані акти: ОУ -0000051 від 30.06.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ -0000057 від 29.07.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ -0000060 від 27.08.2009 року на суму 700,00 грн., ОУ -0000062 від 30.09.2009 року на суму 4350,00 грн., ОУ -0000070 від 30.10.2009 року на суму 3000,00 грн., ОУ -0000072 від 30.11.2009 року на суму 3000,00 грн., ОУ -0000075 від 30.12.21009 року на суму 1400,00 грн. Загальна сума яких складає 13850,00 грн. в тому числі ПДВ -2308,36 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за період, вказаний в договорі, позивачем були перераховані кошти за виконання послуг по бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується банківськими виписками від 30.06.2009 року, від 29.07.2009 року, від 27.08.2009 року, від 03.09.2009 року, від 01.10.2009 року, від 02.11.2009 року, від 01.12.2009 року, від 23.12.2009 року, загальна сума яких також складає 13850,00 грн. в тому числі ПДВ -2308,36 грн.
ПП «Ремі-Сервіс»виписало податкові накладні позивачу відносно зазначених операцій, а саме: п/н від 30.06.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 4 від 29.07.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 2 від 27.08.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн., п/н № 1 від 01.10.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 02.11.2009 року на суму 116,67 грн., п/н № 1 від 01.12.2009 року на суму 116,67 грн., № 3 від 30.12.2009 року на суму 116,67 грн. Загальна сума складає 2308,33 грн.
Отже, всі податкові накладні, що були виписані контрагентом ПП «Ремі-Сервіс», оформлені відповідно до зазначених критеріїв, тому відсутні підстави для виключення з податкового кредиту сум за податковою накладною № 1 від 03.09.2009 року на суму 1491,67 грн.
На підставі викладеного вище, колегія суддів касаційної інстанції, вважає цілком обґрунтоване рішення апеляційної інстанції в тому що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000771720/0 від 11.10.2010 року підлягають задоволенню.
Що стосується податкового повідомлення - рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року про донарахування суми податкового зобов'язання в розмірі 3270 грн. (у тому числі: за основним платежем 3270 грн.) за порушення позивачем абз. 11, 111 ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(том 1 а.с.86), колегія суддів зазначає наступне.
Податок з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, за податковим повідомлення-рішенням № 0000761720/0, складається з витрат на послуги по бухгалтерському та податковому обліку: основний платіж - 1118,75 грн. та витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів: основний платіж -2151,34 грн.
Дослідивши угоду від 01.06.2009 року між ПП «Ремі-Сервіс»та позивачем, а також первинні документи, які підтверджують факт надання позивачу зазначених послуг, колегія суддів вважає, що послуги з бухгалтерського та податкового обліку пов'язані і використовуються позивачем у господарській діяльності, тому такі витрати правомірно включені ним до складу валових витрат у відповідних звітних періодах.
На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення № 0000761720/0 від 11.10.2010 року в частині донарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 1118,75 грн. підлягає скасуванню.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Згідно з пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Так, відповідно до абзаців ІІ,ІІІ ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92 передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіркою встановлено, що витрати на придбання матеріалів, запчастин для технічного, експлуатаційного та сезонного обслуговування транспортних засобів задекларовані позивачем в сумі 52732,24 грн., а фактично використані на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів підтверджені накладними, рахунками, актами списання, платіжними документами, які пов'язані з отриманим валовим доходом 2009 року складають 38389,94 грн., тобто розбіжність становить 14342,30 грн.
Отже, як вірно зазначили суди попередніх інстанції, позивачем до складу валових витрат 2009 року включені витрати, які під час розгляду справи, як і під час проведення планової виїзної перевірки не були підтверджені накладними, рахунками на технічне, експлуатаційне та сезонне обслуговування транспортних засобів, та пов'язані з отриманням валового доходу 2009 року.
Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.
Отже, суд апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області -залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______________________Н.Є. Маринчак
Судді: ______________________М.І. Костенко
______________________Є.А. Усенко
Суддя Н.Є. Маринчак