20 лютого 2012 року м. Київ К-16683/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 31.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008
у справі № 32/207-А
за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська Юридична Спілка»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
третя особа Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Господарського суду м.Києва від 31.05.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 25.12.2006 №13788, №13790, №13781.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та третьої особи, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт від 15.12.2006 про результати перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, перерахованих згідно платіжних доручень у період з 13.08.2001 по 01.03.2002.
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
За визначенням, наведеним у підпункті 1.11 статті 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як зазначено в пункті 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в цій статті, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Таким чином, нарахування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 статті 17 цього Закону, можливе в межах строків встановлених підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 цього Закону.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, поза межами строків давності.
Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відхилити, а постанову Господарського суду м.Києва від 31.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко