"21" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/64732/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Співака В.І.,
Стародуба О.П.
та секретаря Тоцького Д.А., за участю представника Головного УМВС України в м.Києві Губаревої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві про скасування наказів та поновлення на службі, -
встановила:
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про скасування наказів та поновлення на службі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №568 по о/с від 11 червня 2010 року та наказ № 589 по о/с від 17 червня 2010 року. Поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого викладача циклу спеціальних дисциплін Київського училища професійної підготовки працівників міліції. Стягнуто з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві заробітну плату за час вимушеного прогулу в суму 27 793,08 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 02.11.1996 ОСОБА_3 працював в органах внутрішніх справ. З 27.03.2004 позивач займав посаду викладача циклу вогневої та фізичної підготовки Київського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в м. Києві, з 14.09.2007 -посаду старшого викладача циклу технічної підготовки Київського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в м. Києві, а з 04.12.2009- посаду старшого викладача циклу спеціальних дисциплін Київського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в м. Києві.
Також судами встановлено, що Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві у строки та у порядок, визначених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, призначено та проведено службове розслідування по факту порушення позивачем службової дисципліни. За результатами проведеної перевірки встановлено вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, що виразилось у незаконному вимаганні та отриманні грошової винагороди від курсантів училища та грубому порушенні вимог пунктів 1, 4 та 6 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим Головним управління МВС України в м. Києві визначено вид дисциплінарного стягнення: як звільнення з займаної посади, про що 17.03.2010 видано наказ № 236о/с, а матеріали службового розслідування направлено до прокуратури Святошинського району м. Києва.
Прокуратурою Святошинського району м. Києва за результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене пунктом «а»частини 2 статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», який в свою чергу направлено до Святошинського районного суду м. Києва.
Святошинським районним судом м. Києва за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 31 березня 2010 року винесено постанову, якою останнього визнано винним у скоєнні корупційного діяння, передбаченого пунктом «а»частини 2 статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 травня 2010 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головним управлінням МВС України в м. Києві на підставі судових рішень та у відповідності до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ наказом №567 о/с від 11.06. 2010 скасовано наказ № 236 о/с від 17.03.2010.
Наказом Головного управління МВС України в м. Києві № 568 о/с від 11.06.2010 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора міліції ОСОБА_3»та №589 о/с від 17.06.2010, було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у вчиненні корупційного діяння.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має хвору дитину, яка знаходиться під опікою дружини, та те, що ОСОБА_3 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Однак з таким твердженням судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій службове розслідування по факту порушення позивачем службової дисципліни призначено та проведено Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві у строки та у порядку, визначеними Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2010 встановлено вину позивача у скоєнні корупційного діяння, передбаченого пунктом «а»частини 2 статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Знаходження хворої дитини під опікою дружини не може бути підставою для поновлення ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ, проте не позбавляє можливості позивача працювати на іншій роботі, не пов'язаній з правоохоронною діяльністю.
Крім того притягнення позивача судом до адміністративної відповідальності за корупційне діяння і звільнення після цього не є подвійним покаранням, оскільки підставою для звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ стало порушення службової дисципліни, яке виразилось у вчиненні позивачем корупційного діяння.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права -судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про скасування наказів та поновлення на службі - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді В.І. Співак
О.П. Стародуб