09 лютого 2012 року м. Київ К-15345/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Степашка О.І.
Островича С.Е.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об'єднана державної податкової Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2007 та ухвалу Харківського адміністративного суду від 02.03.2009
у справі № АС-54/246-07
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ізюмський тепловозоремонтний
завод”
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про визнання нечинними рішень
Відкрите акціонерне товариство „Ізюмський тепловозоремонтний завод” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними рішень.
Постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2007 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2007 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки позивача виявлено порушення вимог пп. 8.7.1, п.8.7, ст. 8, пп. 11.3.1, п.11.3, ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, занижено податок на прибуток на суму 205500 грн., в тому числі за другий квартал 2004 року в сумі 27175 грн., за третій квартал 2004 року в сумі 178325 грн.
Позивачем за угодою № 080104/19-М від 16.01.2004 надавало послуги з капітального ремонту двох магістральних тепловозів 2ТЕ116 № 569 та № 741, які були у використанні, за замовленням ДП „Укрдорснаб”.
До вказаного договору протягом періоду, що перевіряється, укладалися додаткові угоди.
Перевіркою встановлено, що термін проведення робіт по ремонту тепловозів не перевищує 30 - 45 календарних днів і на цих підставах і з посиланням на приписи п.7.10.5 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зроблений висновок про те, що договір не може визначатися довгостроковим ні за часом його дії (строк ремонту не повинен перевищувати 45 календарних днів).
Також в акті перевірки вказано, що ДП „Укрдорснаб” на розрахункові рахунки ВАТ „Ізюмськии тепловозоремонтнии завод” перераховано кошти на загальну суму 20903381 грн., які відображені в бухгалтерському обліку.
В серпні 2004 року підприємством включено до складу валового доходу частину авансів, отриманих від ДП „Укрдорснаб”, у межах сум, визначених з урахуванням коефіцієнту, визначеного як співвідношення фактичних витрат звітного періоду до загальної суми витрат, що планується при виконанні робіт по ремонту тепловозів і тим самим порушило приписи п.11.3.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Підпунктом 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що довгостроковий договір - це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення матеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем ( послуги типу ”інжиніринг”, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж за 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу.
Першу передоплату (аванс) ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод” отримав від замовника 02.12.2003 та 04.12.2003 в розмірі 660000 грн., остаточний розрахунок та відправлення з ремонту останнього тепловозу відбувся 31.12.2004.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 ”основні фонди” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 228/4509 до основних фондів віднесені матеріальні активи, котрі підприємство тримає з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг передачі в оренду іншим особам або для проведення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання ( експлуатації ) яких перевищує один рік.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Державної Адміністрації залізничного транспорту України Укрзалізниці від 29.12.2000 № 625-Ц „Про затвердження строків корисного використання основних засобів та змін і доповнень до Облікової політики Укрзалізниці” термін служби рухомого складу - магістральних тепловозів складає 20 років.
Згідно договору № 080104/19-М від 16.01.2004 всі відремонтовані позивачем тепловози є магістральними, а від так віднесені до розряду основних фондів замовника - ДП „Укрдорснаб”.
Відповідно до договору № 080104/19-М від 16.01.2004 року всі тепловози ремонтувались в об'ємі КР-2 з подовженням строку використання.
Згідно ”Правил капітальних ремонтів КР-1, КР-2”, у процесі проведення капітального ремонту передбачається відновлення справності повного ресурсу тягового рухомого складу, його паспортних характеристик, модернізацію, виготовлення та установку агрегатів, вузлів та деталей, повної зміни та монтажу провідників, кабелів та обладнання що відпрацювало свій ресурс на нове.
Відповідно по пп. 7.10.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями платник додатку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що договір з додатковими угодами до нього є довгостроковим.
Стосовно податкових повідомлень-рішень, яким до позивача були застосовані фінансові санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивачем сплачувались поточні податкові зобов'язання, а в платіжних дорученнях зазначено призначенні платежу.
Відповідачем зараховано платежі в погашення податкового боргу попередніх періодів.
Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).
Згідно з пп. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.
Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Касаційну скаргу Ізюмської об'єднана державної податкової Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2007 та ухвалу Харківського адміністративного суду від 02.03.2009 у справі № АС-54/246-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Ізюмської об'єднана державної податкової Харківської області відхилити.
Постанову господарського суду Харківської області від 24.12.2007 та ухвалу Харківського адміністративного суду від 02.03.2009 у справі № АС-54/246-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіС.Е. Острович
О.І. Степашко
Суддя М.О. Федоров