"08" лютого 2012 р. м. Київ К-7123/08-С
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»
на постанову Господарського суду Львівського області від 01.02.2007
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2007
у справі № 5/3408-13/401А
за позовом Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»
до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду Львівського області від 01.02.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2007, у позові відмовлено повністю.
Сокальське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, наголошуючи на тому, що податковий орган визначив спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов'язання зі штрафних санкцій з порушенням строку давності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Зокрема, суди дійшли правильних висновків про відсутність з боку податкового органу порушень строків давності визначення податкового зобов'язання зі штрафних санкцій, передбачених п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ, оскільки при прийнятті первісних податкових повідомлень-рішень такий строк податковим органом дотримано.
Спірні податкові повідомлення-рішення від 01.03.2006 № 0008071530/3, № 0008091530/3 та № 000812153/3 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових-зобов'язань, узгоджених у січні-лютому 2003 року, прийняті за результатами адміністративного оскарження за третьою скаргою платника податків попередніх податкових повідомлень-рішень.
При цьому такі податкові повідомлення-рішення з номерами первинного податкового повідомлення з проставленням через дріб номера скарги, складені з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається) (п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (чинного на час виникненні спірних відносин).
Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Як правильно зазначено судами, з посиланням на п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, звернення платника податків до контролюючого органу зі скаргою про перегляд рішення про визначення суми податкового зобов'язання є законодавчо визначеним випадком, за якого податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, не вважається узгодженим.
Підпункт п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Зважаючи на наведене, строк давності для визначення податковим органом податкового зобов'язання зі штрафних санкцій, має обраховуватись з наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та до дня винесення первісних податкових повідомлень-рішень з номерами з проставленням через дріб «0», а подальше адміністративне оскарження таких повідомлень-рішень зупиняє перебіг строку такої давності.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівського області від 01.02.2007 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло