"20" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/14058/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Кравченко В.О.
представників:
позивача Рак В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «Кросс-п/ф «Зоря»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011
у справі №2-а-11409/10/2070
за позовом Публічного акціонерного товариства «Кросс-п/ф «Зоря»
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кросс-п/ф «Зоря» до Харківської ОДПІ про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
09.04.2010 відповідачем проведена перевірка з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 2928/20/40/23/31214525.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог п.п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незастосування реєстратора розрахункових операцій при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, та використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з порушенням встановленого порядку їх ведення.
На підставі акта перевірки, 07.05.2010 прийнято рішення № 0002032310, яким згідно з п.п. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 303281,70 грн.
Суд першої інстанції з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач, предметом статутної діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції, проводив реалізацію продукції власного виробництва (яєць курячих) в торговій точці -кіоску, розташованому по вул. Червоноармійська, 13-В у с.Хролі Харківського району Харківської області.
Реалізація продукції власного виробництва здійснювалась позивачем із застосуванням розрахункової книжки, в касі підприємства розрахунки з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів не проводились, що стало підставою для висновків про непоширення на нього норм п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та безпідставність доводів позивача про звільнення його від обов'язку застосування реєстратора розрахункових операцій.
Далі судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що позивач здійснював свою діяльність без використання реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до приписів ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Однак, зазначеною Постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, який встановлено в розмірі 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Оскільки актом перевірки зафіксовано здійснення позивачем обсягів розрахункових операцій з продажу товарів за період з 07.04.2009 по 23.02.2010 в загальному розмірі 135248,30 грн., перевищення встановленого річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів в розмірі 75 тис. гривень виникло 30.09.2009, на вказану дату обсяг склав 75113,69 грн., то у період з 02.10.2009 по 02.11.2009 позивач повинен був здійснити перехід на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Позивач такий перехід не здійснив та в період з 02.11.2009 по 23.02.2010 здійснив розрахункові операції, які не проведені через реєстратор розрахункових операцій, на суму 60248,34 грн., що підтверджується копією книги обліку розрахункових операцій № 2023001526/1, зареєстрованою Харківською ОДПІ 03.04.2009, що є порушенням п.п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, розрахункові книжки №2023001526, №023001526/1-2, №023001526/1-3, №2023001526/1-4, зареєстровані Харківською ОДПІ 03.04.2009, та розрахункові книжки №2023001526/1-5, №2023001526/1-6, зареєстровані Харківською ОДПІ 29.09.2009, не містять дати початку та закінчення їх використання, а також загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями в кожній книжці, що є порушенням п.5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 9.1, п.9.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614.
Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.
Згідно з п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
На виконання ст. 10 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 23.08.2000 № 1336, якою встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. В цей перелік включена, зокрема, роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.
Пунктом 2 Постанови №1336 встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Разом з цим вимоги пункту 2 Постанови №1336 стосуються перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом одного місяця перейти на облік розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню момент перевищення граничного розміру саме річного обсягу розрахункових операцій, з настанням якого пов'язується обов'язок суб'єкта господарювання перейти на облік розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кросс-п/ф «Зоря»задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук