"15" лютого 2012 р. м. Київ К-17660/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Голубєвої Г.К., Лосєва А.М.,
секретар судового засідання Подолянко Р.О.,
за участю:
представника позивача -Рибалка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
на постанову Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року
у справі № 5/137/07-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги, незаконною вимоги, -
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі (далі -відповідач) про визнання недійсною першої податкової вимоги СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 10 травня 2007 року № 1/17; визнання незаконними вимог СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладених у листі № 4691/10/24-013 від 10 травня 2007 року, про виділення активів ВАТ «Запоріжтрансформатор»для опису в податкову заставу на суму не менше, ніж 154304,00 грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу № 1/17 від 10 травня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі. Визнано незаконними вимоги СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладені в листі № 4691/10/24-013 від 10 травня 2007 року, про виділення активів ВАТ «Запоріжтрансформатор»для опису в податкову заставу на суму не менше, ніж 154304,00 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжтрансформатор»3,40 грн. судових витрат.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року постанову Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року залишено без змін.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Запоріжтрансформатор», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Також в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про заміну Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»його правонаступником -Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор», що підтверджується статутом ПАТ «Запоріжтрансформатор», витягом з протоколу засідання Наглядової ради ПАТ «Запоріжтрансформатор»від 11 травня 2011 року № 11/05-11, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Запоріжтрансформатор»серії А01 № 526942, довідкою АА № 479379 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ВАТ «Запоріжтрансформатор»його правонаступником -ПАТ «Запоріжтрансформатор».
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
При імпорті товарів на митну територію України ВАТ «Запоріжтрансформатор»були надані органу митного контролю податкові векселі: за період з 13 по 21 листопада 2006 року на суму податкового зобов'язання 1375222,46 грн. (арк. справи 10-22), за період з 01 по 22 грудня 2006 року на суму податкового зобов'язання 2333868,00 грн. (арк. справи 23-31).
Згідно довідок СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 11 грудня 2006 року № 216/08-02/00213428 та від 29 грудня 2006 року № 247/08-02/00213428 (арк. справи 32-35) податковим органом були підтверджені заявлені ВАТ «Запоріжтрансформатор»суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року у сумі 1375233,000 грн. та за жовтень 2006 року у сумі 2459920,00 грн. відповідно.
Зобов'язання за вказаними векселями були включені до рядків 6 податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2006 року (вх. № 12750 від 12 грудня 2006 року) та за грудень 2006 року (вх. № 14165 від 19 січня 2007 року).
10 травня 2007 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі надіслала ВАТ «Запоріжтрансформатор»листа за вих. № 4691/10/24-013, в якому повідомила позивача про необхідність у термін не пізніше 14 травня 2007 року виділити активи для опису в податкову заставу на суму не менше ніж 154304,00 грн. за балансовою вартістю згідно даних бухгалтерського обліку платника податків. Активи повинні бути ліквідними та реальними для продажу.
До листа було додано першу податкову вимогу № 1/17 від 10 травня 2007 року, у якій СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі повідомила, що станом на 10 травня 2007 сума податкового боргу ВАТ «Запоріжтрансформатор»за узгодженими податковими зобов'язаннями за платежем: податок на додану вартість, а саме -пені, складає 77151,91 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані органу митного контролю податкові векселі вважаються погашеними сумами належного позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість, підтвердженого податковим органом, з урахуванням того, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не містить такої підстави для узгодження суми податкового зобов'язання як видача податкового векселя, у зв'язку з чим дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо надіслання першої податкової вимоги ВАТ «Запоріжтрансформатор»та листа щодо виділення активів для опису в податкову заставу є протиправними.
Колегія суддів частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для нарахування позивачу пені у розмірі 77151,91 грн., про обов'язок сплати якої позивача було повідомлено шляхом надіслання першої податкової вимоги № 1/17 від 10 травня 2007 року, слугував висновок податкового органу про несвоєчасне погашення податкових векселів, про що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було додатково повідомлено ВАТ «Запоріжтрансформатор»листом від 22 червня 2007 року за вих. № 6719/10/24-013 (арк. справи 75).
Згідно абзацу 1 пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Положеннями абзацу 7 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на дату подання органу митного контролю спірних податкових векселів ВАТ «Запоріжтрансформатор»мало підтверджені СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі суми бюджетного відшкодування, які більші ніж суми зобов'язань по вказаних векселях, у зв'язку з чим позивач реалізував надане йому абзацом 7 пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право, з огляду на що вказані податкові векселі вважаються погашеними.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З огляду на те, що подані органу митного контролю податкові векселі вважаються погашеними сумами належного позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість, підтвердженого податковим органом, а Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не містить такої підстави для узгодження суми податкового зобов'язання як видача податкового векселя, судова колегія погоджується з висновками судів про неправомірність дій СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо надіслання ВАТ «Запоріжтрансформатор»першої податкової вимоги.
Разом з цим, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними вимог СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладених в листі № 4691/10/24-013 від 10 травня 2007 року, про виділення активів ВАТ «Запоріжтрансформатор»для опису в податкову заставу на суму не менше, ніж 154304,00 грн. підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ж до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, лист податкового органу не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим то позовна вимога про визнання незаконним цього листа не підлягає розгляду в адміністративному суді.
Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, постанова Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними вимог СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладених в листі № 4691/10/24-013 від 10 травня 2007 року, про виділення активів ВАТ «Запоріжтрансформатор» для опису в податкову заставу на суму не менше, ніж 154304,00 грн. підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, викладених в листі № 4691/10/24-013 від 10 травня 2007 року, про виділення активів Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»для опису в податкову заставу на суму не менше, ніж 154304,00 грн., скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині.
В решті постанову Господарського суду Запорізької області від 27 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ Г.К. Голубєва
_____________________ А.М. Лосєв
Суддя Л.І. Бившева