"08" лютого 2012 р. м. Київ К-9415/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Степашка О.І.,
секретар судового засідання Подолянко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року
у справі № 2-27/5076.1-2006А
за позовом Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби
до 1. Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим,
2. Судакського міського фінансового управління,
3. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим
про стягнення сум надмірно сплачених податку на додану вартість та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
Міжгосподарська госпрозрахункова договірно-правова юридична служба (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим (далі -відповідач-1), Судакського міського фінансового управління (далі -відповідач-2), Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі -відповідач-3) про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 56221,99 грн. та бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1795,00 грн. (в редакції заяви про зменшенні позовних вимог від 03 травня 2006 року за вих. № 7).
Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року позов задоволено. Повернуто на користь Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби з Державного бюджету України 55638,00 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість, сплаченого згідно платіжного доручення № 9077 від 19 січня 2001 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби 3,40 грн. судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби зайво сплачену суму судового збору у розмірі 1114,20 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року (в редакції ухвали від 04 червня 2008 року про виправлення описок) постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову. У позові відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби зайво сплачену суму судового збору у розмірі 561,22 грн.
В касаційній скарзі Міжгосподарська госпрозрахункова договірно-правова юридична служба, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2008 року.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно з договором доручення від 23 листопада 2000 року (т. 3 арк. справи 104) фізична особа ОСОБА_1 доручила Міжгосподарській госпрозрахунковій договірно-правовій юридичній службі продати від її імені незавершений будівництвом об'єкт -будівлю дитячого садочку на 140 місць по вул. Бірюзова у м. Судак. Зазначений об'єкт було продано 23 листопада 2000 року УКС Рескомнац АР Крим за 348670,00 грн., в тому числі податок на додану вартість.
26 грудня 2000 року УКС Рескомнац АР Крим перерахував Міжгосподарській госпрозрахунковій договірно-правовій юридичній службі кошти за вказаний об'єкт грошові кошти у сумі 348670,00 грн.
18 січня 2001 року Міжгосподарська госпрозрахункова договірно-правова юридична служба подала до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2000 року, у рядку 20 якої задекларувала суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -58017,00 грн. (т. 1 арк. справи 121-123).
Вказана сума була погашена шляхом перерахування грошових коштів у сумі 55638,00 грн. згідно платіжного доручення № 7 від 19 січня 2001 року (т. 3 арк. справи 102), інша частина погашена за рахунок наявної переплати з податку на додану вартість.
13 грудня 2002 року Міжгосподарська госпрозрахункова договірно-правова юридична служба звернулася до ДПІ у м. Судак АР Крим із заявою (т. 3 арк. справи 91), у якій просила прийняти уточнену декларацію з податку на додану вартість за грудень 2000 року, згідно якої зобов'язання з податку на додану вартість у позивача відсутні.
Вказана уточнена декларація не була прийнята до розгляду ДПІ у м. Судак АР Крим, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби № 00402610 було анульоване податковим органом 23 серпня 2001 року за заявою платника податку від 09 серпня 2001 року (т. 1 арк. справи 126).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач здійснив продаж незавершеного будівництвом дитячого садочку не від свого імені, а за вказаним договором доручення від 23 листопада 2000 року -від імені та за рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (яка являлася керівника Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби), створив саме для неї права та обов'язки за договором купівлі-продажу зазначеного об'єкту нерухомості.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що незавершений будівництвом дитячий садочок по вул. Бірюзова у м. Судак, був переданий у повне господарське відання юридичній особі -Міжгосподарській госпрозрахунковій договірно-правовій юридичній службі, яка згідно статуту є державним підприємством, знаходиться у власності АР Крим та входить до сфери управління Міністерства сільського господарства і продовольства Криму, з урахуванням того, що доказів того, що вказаний об'єкт нерухомості згодом був переданий у власність фізичній особі ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 23 Цивільний кодекс Української РСР (який діяв на момент продажу незавершеного будівництвом об'єкту -будівлі дитячого садочку на 140 місць по вул. Бірюзова у м. Судак) встановлено, що юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.
Відокремленість майна передбачає його визначеність як такого, що належить даній юридичній особі як самостійному учаснику цивільних правовідносин.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач, укладаючи договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом дитячого садочку від 23 листопада 2000 року та одержуючи за цим договором грошові кошти у сумі 348670 грн., включаючи податок на додану вартість, в оплату вартості об'єкту продажу, діяв від свого імені та створював для себе права та обов'язки.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Посилання позивача в обґрунтування вимог касаційної інстанції на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2003 року у справі № 2-15/2230-2003 за позовом Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби до ДПІ у м. Судак АР Крим відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні, оскільки предметом спору у дані справі було визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Судак АР Крим від 14 серпня 2002 року № 392/17-1-23640832/6260 про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, які виникли за договором дарування від 12 березня 2001 року.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Міжгосподарської госпрозрахункової договірно-правової юридичної служби залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ О.І. Степашко
Суддя Л.І. Бившева